Psalmów 109
1 Przewodnikowi chóru. Psalm Dawida. Boże mojej chwały, nie milcz;
Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,
2 Bo otworzyły się przeciwko mnie usta niegodziwego i usta podstępnego; mówili przeciwko mnie językiem kłamliwym;
адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.
3 Otoczyli mnie słowami nienawiści i walczą przeciwko mnie bez przyczyny.
Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.
4 Sprzeciwiają mi się w zamian za moją miłość, choć ja się [za nich] modliłem.
За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.
5 Odpłacają mi złem za dobro i nienawiścią za moją miłość.
Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.
6 Postaw nad nim niegodziwego, a szatan niech stoi po jego prawicy.
Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.
7 Gdy stanie przed sądem, niech wyjdzie potępiony, a jego modlitwa niech zamieni się w grzech.
Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.
8 Niech jego dni będą krótkie, a jego urząd niech przejmie inny.
Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.
9 Niech jego dzieci będą sierotami, a jego żona wdową.
Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.
10 Niech jego dzieci będą tułaczami i żebrzą, niech żebrzą [z dala] od swoich opustoszałych miejsc.
Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].
11 Niech lichwiarz przejmie wszystko, co ma, a obcy niech rozgrabią [owoc] jego pracy.
Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.
12 Niech nie będzie nikogo, kto by mu okazał miłosierdzie; niech nie będzie nikogo, kto by się zlitował nad jego sierotami.
Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.
13 Niech jego potomkowie zostaną wykorzenieni, niech ich imię zginie w drugim pokoleniu.
Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.
14 Niech PAN pamięta nieprawość jego przodków, a grzech jego matki niech nie będzie zgładzony.
Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.
15 Niech będą zawsze przed PANEM, aż wykorzeni z ziemi pamięć o nich;
Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його
16 Dlatego że nie pamiętał, by okazać miłosierdzie, ale prześladował człowieka nędznego i ubogiego, a strapionego w sercu chciał zabić.
за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.
17 Skoro umiłował przekleństwo, niech na niego spadnie; [skoro] nie chciał błogosławieństwa, niech się od niego oddali.
Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.
18 Ubierał się w przekleństwo jak w szatę, więc niech wejdzie jak woda do jego wnętrzności i jak oliwa do jego kości.
Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.
19 Niech mu będzie jak płaszcz, który go okrywa, i jak pas, który go zawsze opasuje.
Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.
20 Taka niech będzie zapłata od PANA dla moich przeciwników i tych, którzy źle mówią przeciwko mojej duszy.
Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.
21 Ale ty, BOŻE, Panie, ujmij się za mną przez wzgląd na twoje imię; ocal mnie, bo wielkie jest twoje miłosierdzie.
Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.
22 [Jestem] bowiem ubogi i nędzny, a moje serce we mnie jest zranione.
Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.
23 Niknę jak cień, który się chyli, strząsają mnie jak szarańczę.
Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.
24 Moje kolana słabną od postu, a moje ciało wychudło bez tłuszczu.
Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.
25 Stałem się też dla nich pośmiewiskiem; [gdy] mnie widzą, kiwają głowami.
Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.
26 Wspomóż mnie, PANIE, mój Boże; wybaw mnie według swego miłosierdzia;
Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.
27 Aby mogli poznać, że to twoja ręka; że ty, PANIE, to uczyniłeś.
Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.
28 Niech oni przeklinają, ale ty błogosław; [gdy] powstają, niech będą zawstydzeni, a twój sługa niech się weseli.
Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.
29 Niech moi przeciwnicy okryją się hańbą i niech się okryją własnym wstydem jak płaszczem.
Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.
30 Będę wielce wysławiał PANA swymi ustami i pośród tłumu będę go chwalić;
Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.
31 Bo staje po prawicy nędznego, aby go wybawić od tych, którzy osądzają jego duszę.
Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.
