Psalmów 104
1 Błogosław, moja duszo, PANA. PANIE, mój Boże, jesteś bardzo wielki; odziałeś się w chwałę i majestat.
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти звеличився, зодягнувся у славу й велич.
2 Okryłeś się światłością jak szatą, rozciągnąłeś niebiosa jak zasłonę.
Він огортається світлом, немов шатами; розстилає небеса, як покривало;
3 Zbudowałeś na wodach swoje komnaty, czynisz obłoki swym rydwanem, chodzisz na skrzydłach wiatru.
закладає на водах основи Своїх вишніх світлиць. Він робить хмари Своєю колісницею, крокує на крилах вітру.
4 Czynisz swoich aniołów duchami, swe sługi ogniem płonącym.
Він робить Своїми посланцями вітри, Своїми слугами – полум’я вогню.
5 Założyłeś fundamenty ziemi, tak że się nigdy nie zachwieje.
Він заклав землю на її основах, тому не похитнеться вона повік-віків!
6 Okryłeś ją głębią jak szatą, wody stanęły nad górami.
Ти вкрив її безоднею, мов одягом, на горах стояли води,
7 Na twoje zgromienie rozbiegły się, a na głos twego grzmotu szybko pouciekały.
[та] від грізного крику Твого побігли вони, від голосу грому Твого пустилися навтіки.
8 Wzniosły się ponad góry, zniżyły się w doliny, na miejsce, które dla nich założyłeś.
Піднялися були в гори вони та спустилися в долини, до місця, яке Ти влаштував для них.
9 Wyznaczyłeś [im] granicę, aby jej nie przekroczyły ani nie powróciły, by okryć ziemię.
Ти поклав межу, яку вони не перейдуть, не вкриють вони знову землі.
10 Wypuszczasz źródła po dolinach, [aby] płynęły między górami;
Ти посилаєш води джерела в річища, між горами течуть вони,
11 I napoiły wszystkie zwierzęta polne, dzikie osły gaszą [w nich] swoje pragnienie.
напувають усіх звірів польових; [там] втамовують свою спрагу дикі віслюки.
12 Przy nich mieszka ptactwo niebieskie i śpiewa pośród gałęzi.
При [водах] тих живуть птахи небесні, з-поміж гілля подають голос.
13 Nawadniasz góry ze swoich komnat, owocami twoich dzieł syci się ziemia.
Він напуває гори з вишніх світлиць Своїх. Від плоду діянь Твоїх насичується земля.
14 Sprawiasz, że rośnie trawa dla bydła i zioła na użytek człowieka, żeby dobywał chleb z ziemi;
Ти вирощуєш траву для худоби й збіжжя для потреб людини, щоб вивести їжу із землі,
15 I wino, które rozwesela serce człowieka, i oliwę, od której rozjaśnia się twarz, i chleb, który krzepi serce ludzkie.
і вино, що серце людське веселить, щоб сяяло обличчя від олії і хлібом зміцнилося серце людини.
16 Nasycone są drzewa PANA, cedry Libanu, które zasadził;
Насичуються дерева Господні, кедри ліванські, які Він насадив.
17 Na których ptaki mają swe gniazda; jedliny, na których bocian [ma] swój dom.
Там птахи в’ють гнізда, домівка лелеки – на кипарисах.
18 Wysokie góry są dla górskich kozłów, a skały [są] schronieniem dla królików.
Високі гори диким козлам належать, скелі – притулок даманів.
19 Uczynił księżyc, aby odmierzał czas; słońce zna swój zachód.
Він створив місяць, щоб час визначати; сонце знає, коли йому заходити.
20 Sprowadzasz ciemność i nastaje noc, w której wychodzą wszystkie zwierzęta leśne.
Ти наводиш темряву, і настає ніч, коли рухаються всі звірі лісові.
21 Lwiątka ryczą za łupem i szukają swego pokarmu od Boga.
Молоді леви ричать за здобиччю, просячи собі у Бога їжу.
22 Słońce wstaje, schodzą się razem i kładą się w swoich jamach.
Сходить сонце – вони збираються разом і лягають у своє лігво.
23 [Wtedy] wychodzi człowiek do swojej roboty i do swojej pracy aż do wieczora.
Людина виходить на свою працю й на роботу свою аж до вечора.
24 O, jak liczne są twoje dzieła, PANIE! Wszystkie je uczyniłeś mądrze, ziemia jest pełna twego bogactwa.
Які численні діяння Твої, Господи! Усе Ти мудро створив; земля наповнена створіннями Твоїми.
25 Oto morze wielkie i szerokie, w nim niezliczone istoty pełzające, zwierzęta małe i wielkie.
Ось море велике й просторе, там живина кишить без ліку, живі істоти – малі й великі.
26 Po nim pływają okręty i Lewiatan, którego stworzyłeś, aby w nim igrał.
Там ходять кораблі, там цей Левіятан, якого Ти створив, щоб бавився він у морі.
27 Wszystko to czeka na ciebie, abyś dał im pokarm we właściwym czasie.
Усі вони очікують від Тебе, що Ти даси їм їжу своєчасно.
28 [Gdy] dajesz im, zbierają; gdy otwierasz swą rękę, sycą się dobrami.
Ти даєш їм – вони приймають, відкриваєш руку Твою – насичуються благом.
29 [Lecz gdy] ukrywasz swe oblicze, trwożą się; gdy odbierasz im ducha, giną i obracają się w proch.
Сховаєш обличчя Своє – вони бентежаться. Забираєш дух їхній – гинуть і повертаються в порох [земний].
30 [Gdy] wysyłasz twego ducha, zostają stworzone i odnawiasz oblicze ziemi.
Пошлеш духа Свого – вони створюються, і Ти оновлюєш обличчя землі.
31 Niech chwała PANA trwa na wieki, niech się raduje PAN swymi dziełami.
Нехай буде слава Господня навіки, нехай радіє Господь діянням Своїм!
32 Patrzy na ziemię, a ona drży, dotyka gór, a dymią.
Він погляне на землю, і вона затремтить; торкнеться до гір, і вони задимлять.
33 Będę śpiewał PANU, póki żyję; będę śpiewał memu Bogu, póki istnieję.
Я співатиму Господеві[усе] життя моє; співатиму Богові моєму, поки існую.
34 Moje rozmyślanie o nim wdzięczne będzie, rozraduję się w PANU.
Нехай буде приємним Йому мій роздум: я радітиму в Господі.
35 Niech zostaną wytraceni z ziemi grzesznicy i niech nie będzie już niegodziwych! Błogosław, moja duszo, PANA. Alleluja.
Нехай згинуть грішники із землі й нечестивих більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!
