Psalmów 103
1 Psalm Dawida. Błogosław, moja duszo, PANA, i całe moje wnętrze – jego święte imię.
Давидів.
2 Błogosław, moja duszo, PANA, i nie zapominaj o wszystkich jego dobrodziejstwach.
Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!
3 On przebacza wszystkie twoje nieprawości, on uzdrawia wszystkie twoje choroby;
Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є.
4 On wybawia twoje życie od zguby, on cię koronuje miłosierdziem i wielką litością.
Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є.
5 On nasyca dobrem twoje usta i odnawia twoją młodość jak u orła.
Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!
6 PAN wymierza sprawiedliwość i sąd wszystkim uciśnionym.
Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних.
7 Dał poznać swe drogi Mojżeszowi, a synom Izraela swoje dzieła.
Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим.
8 Łaskawy i litościwy jest PAN, nieskory do gniewu i [pełen] wielkiego miłosierdzia.
Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий.
9 Nie będzie się spierał bez końca ani wiecznie [gniewu] chował.
Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів.
10 Nie postępuje z nami według naszych grzechów ani nie odpłaca nam według naszych nieprawości.
Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими.
11 Jak wysoko bowiem są niebiosa nad ziemią, [tak] wielkie [jest] jego miłosierdzie nad tymi, którzy się go boją.
Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́,
12 Jak daleko jest wschód od zachodu, [tak] daleko oddalił od nas nasze występki.
як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини!
13 Jak ojciec ma litość nad dziećmi, tak PAN ma litość nad tymi, którzy się go boją.
Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його,
14 On bowiem wie, z czego jesteśmy ulepieni; pamięta, że jesteśmy prochem.
бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох:
15 Dni człowieka są jak trawa, kwitnie jak kwiat polny.
чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він,
16 Wiatr na niego powieje, a już go nie ma i nie pozna go już jego miejsce.
та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його.
17 Ale miłosierdzie PANA od wieków na wieki nad tymi, którzy się go boją, a jego sprawiedliwość nad synami synów;
А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів,
18 [Nad tymi], którzy strzegą jego przymierza i pamiętają, aby wypełnić jego przykazania.
що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх!
19 PAN na niebiosach ustanowił [swój] tron, a jego królestwo panuje nad wszystkimi.
Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є.
20 Błogosławcie PANA, jego aniołowie, potężni siłą, którzy wypełniacie jego rozkazy, będąc posłuszni głosowi jego słowa.
Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
21 Błogosławcie PANA, wszystkie jego zastępy, jego słudzy, którzy spełniacie jego wolę.
Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!
22 Błogosławcie PANA, wszystkie jego dzieła, we wszystkich miejscach jego panowania. Błogosław, moja duszo, PANA.
Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода!
