Przysłów 6
1 Synu mój, jeśli poręczyłeś za swego bliźniego i dałeś porękę za obcego;
Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
2 Związałeś się słowami ust twoich, schwytany jesteś mową twoich ust.
ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
3 Uczyń więc tak, synu mój, uwolnij się, gdy wpadłeś w ręce swego bliźniego; idź, upokórz się i nalegaj na twego bliźniego.
Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
4 Nie daj snu swoim oczom i nie pozwól powiekom drzemać.
не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
5 Uwolnij się jak sarna z rąk [myśliwego] i jak ptak z ręki ptasznika.
рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
6 Idź do mrówki, leniwcze, przypatrz się jej drogom i bądź mądry;
Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
7 Chociaż nie ma ona wodza ani przełożonego, ani pana;
нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
8 To w lecie przygotowuje swój pokarm i gromadzi w żniwa swą żywność.
вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
9 Jak długo będziesz leżał, leniwcze? Kiedy wstaniesz ze swego snu?
Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
10 Jeszcze trochę snu, trochę drzemania, trochę założenia rąk, aby zasnąć;
Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
11 A twoje ubóstwo przyjdzie jak podróżny i twój niedostatek jak mąż uzbrojony.
і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
12 Człowiek nikczemny i niegodziwy chodzi z przewrotnością na ustach;
Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
13 Mruga swymi oczyma, mówi swymi nogami, wskazuje swymi palcami;
він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
14 Przewrotność [jest] w jego sercu, stale knuje zło [i] sieje niezgodę.
в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
15 Dlatego nagle spadnie na niego nieszczęście; nagle zostanie złamany i pozbawiony ratunku.
тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
16 Jest sześć rzeczy, których nienawidzi PAN, siedem budzi w nim odrazę:
Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
17 Wyniosłe oczy, kłamliwy język i ręce, które przelewają krew niewinną;
очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
18 Serce, które knuje złe myśli; nogi, które spiesznie biegną do zła;
серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
19 Fałszywy świadek, który mówi kłamstwa, i ten, który sieje niezgodę między braćmi.
сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
20 Synu mój, strzeż przykazania twego ojca i nie odrzucaj prawa twojej matki.
Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
21 Przywiąż je na zawsze do serca twego i zawieś je sobie na szyi.
Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
22 Gdy będziesz chodził, poprowadzi cię; gdy zaśniesz, strzec cię będzie, a gdy się obudzisz, będzie mówić do ciebie;
Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
23 Bo przykazanie [jest] pochodnią, prawo światłością, a upomnienia do karności są drogą życia;
Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
24 Aby cię strzegły przed złą kobietą [i] przed gładkim językiem obcej kobiety.
щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
25 Nie pożądaj w twoim sercu jej piękności i niech cię nie łowi swymi powiekami.
Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
26 Bo dla kobiety nierządnej [zubożeje człowiek] o kawałek chleba, a żona cudzołożna czyha na cenne życie.
Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
27 Czy może ktoś wziąć ogień w zanadrze, a jego szaty się nie spalą?
Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
28 Czy może ktoś chodzić po rozżarzonych węglach, a jego nogi się nie poparzą?
Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
29 Tak ten, kto wchodzi do żony swego bliźniego; ktokolwiek ją dotknie, nie będzie bez winy.
Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
30 Nie pogardza się złodziejem, jeśli kradnie, by nasycić swoją duszę, będąc głodnym;
Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
31 Ale [jeśli] go złapią, zwróci siedmiokrotnie [albo] odda cały dobytek swego domu.
та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
32 Lecz kto cudzołoży z kobietą, jest pozbawiony rozsądku; kto tak robi, gubi swoją duszę.
Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
33 Znajdzie chłostę i wstyd, a jego hańba nie będzie zmazana.
побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
34 Bo zazdrość rozpala gniew mężczyzny i nie będzie pobłażał w dniu zemsty.
бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
35 Nie będzie miał względu na żaden okup i nie przyjmie darów, choćbyś najwięcej mu dawał.
він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
