Hioba 36
1 Elihu mówił jeszcze:
І далі Елігу казав:
2 Poczekaj trochę, a pouczę cię, bo jeszcze przemówię za Boga.
„Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
3 Z daleka przyniosę swą wiedzę i uznam sprawiedliwość mego Stwórcy.
Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
4 Bo naprawdę moje słowa nie [są] kłamstwem, a [człowiek] z doskonałą wiedzą [stoi] przed tobą.
Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
5 Oto Bóg [jest] potężny, a nie gardzi [nikim]. On jest potężny w sile serca.
Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
6 Nie pozostawia niegodziwych przy życiu, a ubogim przyznaje prawa.
Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
7 Nie odwraca swoich oczu od sprawiedliwego, ale sadza ich na wieki z królami na tronie – i są wywyższeni.
Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
8 A jeśli są związani okowami albo spętani powrozami utrapienia;
А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
9 Wtedy oznajmia im ich czyny i przestępstwa – to, że się wzmogły.
то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
10 Otwiera im ucho, aby [przyjęli] karę, i każe im odwrócić się od nieprawości.
Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
11 Jeśli będą posłuszni i będą [mu] służyć, dopełnią swoich dni w dobrobycie, a swoich lat w rozkoszach.
Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
12 Ale jeśli nie usłuchają, zginą od miecza, umrą bez poznania.
Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
13 Lecz [ludzie] obłudnego serca gromadzą gniew, nie wołają, kiedy ich wiąże.
А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
14 Umierają w młodości, swoje życie spędzają wśród rozpustników.
У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
15 Wyrywa ubogiego z utrapienia i otwiera ich uszy w ucisku.
Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
16 Również ciebie wyrwałby z ciasnego miejsca na [miejsce] przestronne, gdzie nie ma ucisku, a [zastawiłby] twój stół pełnią tłuszczu.
Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
17 Ale ty zasłużyłeś na sąd niegodziwego, [dlatego] prawo i sąd będą cię trzymać.
Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
18 Gniew [wisi], więc uważaj, by nie poraził cię karą, gdyż nie wybawił cię żaden okup.
Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
19 Czy będzie zważał na twoje bogactwa? [Nie], ani [na] złoto, ani [na] jakiekolwiek siły [lub] potęgi.
Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
20 Nie tęsknij za nocą, kiedy ludzie są porwani ze swojego miejsca.
Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
21 Strzeż się, abyś nie zważał na nieprawość; gdyż wybrałeś to sobie zamiast utrapienia.
Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
22 Oto Bóg jest najwyższy w swojej potędze, któż może tak nauczyć jak on?
Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
23 Kto mu wytyczył jego drogę? Albo kto mu powie: Popełniłeś nieprawość?
Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
24 Pamiętaj, abyś wysławiał jego dzieło, któremu przypatrują się ludzie.
Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
25 Wszyscy ludzie je widzą, człowiek przypatruje się nim z daleka.
що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
26 Oto Bóg [jest] wielki, a poznać [go] nie możemy, a liczba jego lat jest niezbadana.
Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
27 On wyciąga bowiem krople wód, które padają z pary [jako] deszcz;
Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
28 Który spuszczają chmury i [który] obficie spływa na ludzi.
що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
29 (A kto zrozumie rozmieszczenie chmur i grzmot jego namiotu?
Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
30 Oto rozciąga nad nim swoją światłość i okrywa głębiny morskie.
Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
31 Przez te rzeczy bowiem sądzi narody i daje pokarm w obfitości.
бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
32 Chmurami okrywa światłość i rozkazuje [jej ukrywać] się za wyznaczoną [chmurą]).
Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
33 Grzmot daje o nim znać, a także bydło – o parze unoszącej się w górę.
Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
