Hioba 28
1 Doprawdy, istnieją złoża, [z których pochodzi] srebro, i miejsca, [gdzie] złoto się oczyszcza.
Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
2 Żelazo się wydobywa z ziemi, a miedź wytapia z kamienia.
залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
3 Kładzie się kres ciemności i przeszukuje się wszystko dokładnie, kamienie [leżące] w ciemności i cieniu śmierci.
Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
4 Rzeka wyleje ze swego miejsca, tak że nie sposób ją przejść, zostaje [jednak] zahamowana przemysłem człowieka i odchodzi.
ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
5 Z ziemi pochodzi chleb, lecz pod nią zamienia się jakby w ogień.
Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
6 Jej kamienie zawierają szafiry i piasek złoty;
місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
7 Ścieżki do nich nie zna ptak ani nie widziało jej oko sępa.
Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
8 Nie kroczą po niej dzikie zwierzęta ani lew nią nie przeszedł.
не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
9 Wyciąga swą rękę po krzemień, wywraca góry od korzenia;
Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
10 Ze skał wykuwa strumienie, a jego oko wypatruje każdej kosztownej rzeczy.
пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
11 Nie pozwala rozlewać się rzekom, a ukryte rzeczy wywodzi [na] światło.
Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
12 Ale gdzie można znaleźć mądrość? Gdzie znajduje się miejsce rozumu?
Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
13 Człowiek nie zna jej ceny ani nie można jej znaleźć w ziemi żyjących.
Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
14 Głębia mówi: Nie ma jej we mnie. Morze powiada: U mnie też jej [nie ma].
Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
15 Nie nabywa się jej za szczere złoto ani nie odważa się zapłaty [za] nią w srebrze.
Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
16 Nie można jej wycenić w złocie z Ofiru ani w onyksie drogocennym, ani w szafirze.
Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
17 Złoto i kryształ nie dorównają jej, nie można jej wymienić na klejnoty z czystego złota.
Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
18 Nie [wypada] wspominać o koralach i perłach, bo nabycie mądrości przewyższa perły.
Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
19 Nie dorówna jej topaz z Etiopii i nie [można] jej wycenić w szczerym złocie.
Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
20 Skąd więc mądrość pochodzi? I gdzie znajduje się miejsce rozumu?
А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
21 Przecież jest zakryta dla oczu wszystkich żyjących i utajona przed ptactwem niebieskim.
Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
22 Zniszczenie i śmierć mówią: Własnymi uszami usłyszałyśmy o jej sławie.
Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
23 Bóg rozumie jej drogę, on zna jej miejsce.
Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
24 On bowiem patrzy na krańce ziemi i widzi wszystko, co jest pod niebem.
Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
25 Określił wagę wiatrom i odważył miarą wody.
Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
26 Gdy ustanowił prawo dla deszczu i drogę dla błyskawicy gromu;
коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
27 Wtedy ją widział i ogłosił; przygotował ją i przebadał.
тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
28 A do człowieka powiedział: Oto bojaźń Pana, ona jest mądrością, a odstąpienie od zła [jest] rozumem.
І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
