Hioba 23
1 Wtedy Hiob odpowiedział:
А Йов відповів та й сказав:
2 Również dziś moja skarga jest gorzka, [choć] moje nieszczęście jest cięższe niż moje jęki.
„Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
3 O gdybym wiedział, gdzie mógłbym go znaleźć, udałbym się aż do jego tronu.
О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
4 Przedstawiłbym mu [swoją] sprawę, a moje usta napełniłbym dowodami;
Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
5 Poznałbym słowa jego odpowiedzi i zrozumiałbym, co chce mi powiedzieć.
розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
6 Czy w swojej wielkiej mocy będzie się spierał ze mną? Nie, raczej sam doda mi [siły].
Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
7 Tam człowiek prawy rozprawiałby z nim, a ja na zawsze byłbym wolny od mojego sędziego.
Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
8 [Ale] oto idę prosto, a jego nie ma; cofam się, a nie dostrzegam go.
Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
9 [Idę] w lewo, gdzie on działa, a nie oglądam go; idę na prawo, a nie widzę go.
на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
10 Gdyż on zna drogę, którą kroczę; kiedy mnie doświadczy, wyjdę jak złoto.
А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
11 Moja noga trzymała się jego śladu, przestrzegałem jego drogi i nie zbaczałem [z niej].
Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
12 Od przykazania jego ust nie odchodziłem; ceniłem słowa jego ust bardziej niż mój własny [pokarm].
Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
13 Lecz on jest [niezmienny], któż go odwróci? Czego bowiem jego dusza zapragnie, to uczyni;
Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
14 Bo on wykona, co postanowił o mnie; u niego jest wiele takich [przykładów].
бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
15 Dlatego drżę przed jego obliczem; gdy to rozważam, lękam się go.
Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
16 Bóg osłabił moje serce, Wszechmocny mnie zatrwożył.
А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
17 O mało bowiem nie zginąłem od ciemności, [nie] zakrył mroku przed moim obliczem.
бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
