Hioba 13
1 Oto moje oko widziało [to] wszystko, moje ucho słyszało i zrozumiało.
Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
2 Co wiecie wy, ja także wiem, nie jestem od was gorszy.
Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
3 Dlatego chciałbym mówić z Wszechmocnym i pragnę prawować się z Bogiem.
і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
4 Wy bowiem jesteście sprawcami kłamstwa, wszyscy jesteście marnymi lekarzami.
Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
5 Obyście raczej zamilkli, a uznano by wam to za mądrość.
О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
6 Słuchajcie teraz mojego rozumowania, zważajcie na obronę moich warg.
Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
7 Czy w obronie Boga będziecie mówić przewrotnie? Czy za niego będziecie mówić kłamliwie?
Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
8 Czy macie wzgląd na jego osobę? Czy chcecie spierać się po stronie Boga?
Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
9 Czy byłoby dobrze, gdyby was doświadczył? Czy chcecie go oszukać, jak się oszukuje człowieka?
Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
10 Na pewno będzie was karać, jeśli w ukryciu będziecie stronniczy.
Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
11 Czy jego majestat was nie przeraża? Czy jego groza na was nie padnie?
Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
12 Wasza pamięć jest jak popiół, a wasze ciała jak ciała z gliny.
Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
13 Milczcie, zostawcie mnie, abym przemówił, a niech przyjdzie na mnie, co chce.
Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
14 Czemu mam szarpać swoje ciało zębami i kłaść swoje życie w swoje ręce?
Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
15 Oto choćby mnie zabił, jeszcze będę [mu] ufać. Moich dróg będę jednak przed nim bronić.
Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
16 On sam będzie moim zbawieniem, bo żaden obłudnik nie przyjdzie przed jego oblicze.
І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
17 Słuchajcie uważnie mojej mowy, niech wasze uszy przyjmą moją wypowiedź.
Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
18 Oto teraz jestem gotowy na sąd i wiem, że zostanę usprawiedliwiony.
Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
19 Któż będzie się spierał ze mną? Jeśli bowiem zamilknę, to umrę.
Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
20 Tylko dwóch rzeczy mi nie czyń, a nie będę się krył przed tobą.
Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
21 Oddal swoją rękę ode mnie i niech twoja groza mnie nie przeraża.
віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
22 Potem zawołaj mnie, a ja ci odpowiem, albo ja przemówię, a [ty] mi odpowiedz.
Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
23 Ile mam nieprawości i grzechów? Daj mi poznać moje przestępstwo i grzech.
Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
24 Czemu zakrywasz swoje oblicze i uważasz mnie za swego wroga?
Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
25 Czy skruszysz liść miotany [wiatrem]? Czy będziesz gonić suche źdźbło?
Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
26 Piszesz bowiem przeciwko mnie gorzkie rzeczy, każesz mi dziedziczyć nieprawości mojej młodości;
Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
27 Zakułeś moje nogi w dyby, śledzisz wszystkie moje ścieżki i zaznaczasz ślady moich stóp.
і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
28 Niszczeję jak próchno, jak szata, którą zepsują mole.
і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!
