Hioba 12
1 Potem Hiob odpowiedział:
А Йов відповів та й сказав:
2 Doprawdy jesteście ludem i wraz z wami zginie mądrość.
„Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
3 Ale ja również mam rozum, jak [i] wy, i nie jestem od was gorszy. Kto nie zna tych rzeczy?
Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?
4 Jestem pośmiewiskiem dla swojego przyjaciela; ja, który wołam do Boga, a on odpowiada; sprawiedliwy [i] doskonały [jest] pośmiewiskiem.
Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.
5 Ten, który jest bliski upadku, to pochodnia wzgardzona w umyśle [tego], który żyje w pokoju.
Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
6 Namioty łupieżców są spokojne i bezpieczni są ci, którzy drażnią Boga, a którym Bóg [obficie] daje w ręce.
Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
7 Ale zapytaj zwierząt, a one cię pouczą, i ptaków nieba, a powiedzą tobie.
Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.
8 Albo rozmawiaj z ziemią, a ona cię nauczy, i opowiedzą ci ryby morskie.
Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.
9 Któż spośród nich wszystkich nie wie, że ręka PANA to wykonała?
Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?
10 W jego ręku jest dusza wszelkiej istoty żywej i duch wszelkiego człowieka.
Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?
11 Czy ucho nie bada mowy, a podniebienie nie smakuje pokarmu?
Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?
12 U starców jest mądrość, a w długości dni roztropność.
Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.
13 [Ale] u niego jest mądrość i siła, u niego rada i roztropność.
Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
14 Oto on burzy, [a] nikt nie może odbudować, zamyka człowieka, a nikt nie może otworzyć.
Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
15 Oto gdy zatrzyma wody, wysychają, gdy je wypuści, wywracają ziemię.
Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
16 U niego jest moc i mądrość. Do niego należy zwiedziony i zwodziciel.
В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.
17 Pozbawia radców [mądrości] i sędziów czyni głupcami.
Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
18 Rozwiązuje więzy królów i przepasuje ich biodra pasem.
Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.
19 Odprowadza złupionych książąt i wywraca mocarzy.
Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
20 Odbiera mowę prawdomównym i zabiera starcom rozsądek.
Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.
21 Wylewa pogardę na książąt i osłabia siły mocarzy.
На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
22 [On] odsłania głębokie rzeczy z ciemności i wyprowadza na światło cień śmierci.
Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.
23 Rozmnaża narody i wytraca je, rozszerza narody i pomniejsza je.
Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
24 On zabiera serca przełożonym ludu ziemi i sprawia, że błądzą po pustyni bezdrożnej;
Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
25 I chodzą po omacku w ciemności bez światła, i sprawia, że zataczają się jak pijani.
вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!
