Jakuba 2
1 Bracia moi, niech wiara naszego Pana Jezusa Chrystusa, [Pana] chwały, będzie wolna od względu na osobę.
Брати мої, нехай віра в нашого славного Господа Ісуса Христа буде вільна від упередженості.
2 Gdyby bowiem na wasze zgromadzenie przyszedł człowiek ze złotym pierścieniem i we wspaniałej szacie i przyszedłby też ubogi w nędznym stroju;
Бо якщо до вашого зібрання ввійде людина із золотим перснем, у яскравій одежі, а також ввійде бідний у брудній одежі,
3 A wy zwrócicie oczy na tego, który ma wspaniałą szatę i powiecie: Ty usiądź tu w zaszczytnym miejscu, do ubogiego zaś powiecie: Ty stań tam lub usiądź tu u mego podnóżka;
і ви помітите того, хто носить яскраву одежу, і скажете: «Ти сідай отут, на хороше місце», а бідному скажете: «Ти стій там» або: «Сідай під моїм підніжком»,
4 To czy nie czynicie różnicy między sobą i nie stajecie się sędziami o przewrotnych myślach?
[то хіба] ви не вчинили поділу між собою й не стали суддями зі злими думками?
5 Posłuchajcie, moi umiłowani bracia: Czyż Bóg nie wybrał ubogich tego świata, [aby byli] bogatymi w wierze i dziedzicami królestwa, które obiecał tym, którzy go miłują?
Слухайте, любі мої брати! [Хіба] Бог не обрав бідних світу, [як] багатих у вірі та спадкоємців Царства, яке Він обіцяв тим, хто Його любить?
6 Lecz wy wzgardziliście ubogim. Czyż to nie bogaci was uciskają i nie oni ciągną was do sądów?
А ви ганьбите бідного! Хіба не багатії гнітять вас і хіба не вони тягнуть вас на суди?
7 Czyż nie oni bluźnią zaszczytnemu imieniu, od którego jesteście nazwani?
[Хіба] не вони зневажають добре ім’я, [яке] призване над вами?
8 A jeśli wypełniacie królewskie prawo zgodnie z Pismem: Będziesz miłował swego bliźniego jak samego siebie, dobrze czynicie.
Тож якщо ви виконуєте царський Закон Писання: «Люби ближнього свого, як самого себе», добре робите.
9 Lecz jeśli macie wzgląd na osobę, popełniacie grzech [i] jesteście osądzeni przez prawo jako przestępcy.
Але якщо ви проявляєте упередженість, ви чините гріх, і Закон звинувачує вас, як порушників.
10 Kto bowiem przestrzega całego prawa, a przekroczy jedno [przykazanie], staje się winnym wszystkich.
Адже хто виконав увесь Закон, але спотикнувся в одному, став винним в усьому.
11 Bo [ten], który powiedział: Nie będziesz cudzołożył, powiedział też: Nie będziesz zabijał. Jeżeli więc nie cudzołożysz, ale zabijasz, jesteś przestępcą prawa.
Бо Хто сказав: «Не чини перелюбу», сказав також: «Не вбивай». Отже, якщо ти не чиниш перелюбу, але вбиваєш, [то] стаєш порушником Закону.
12 Tak mówcie i tak czyńcie, jak ci, którzy mają być sądzeni przez prawo wolności.
Тому говоріть і поводьтеся так, як ті, кого буде суджено за Законом свободи.
13 Sąd bowiem bez miłosierdzia [odbędzie się] nad tym, który nie czynił miłosierdzia, a miłosierdzie chlubi się przeciwko sądowi.
Бо суд немилосердний до тих, хто не чинив милосердя. Милосердя тріумфує над судом.
14 Jaki z tego pożytek, moi bracia, jeśli ktoś mówi, że ma wiarę, a nie ma uczynków? Czy wiara może go zbawić?
Брати мої, яка користь, коли хтось каже, що має віру, але діл не має? Чи може ця віра його врятувати?
15 Gdyby brat albo siostra nie mieli się w co ubrać i brakowałoby im codziennego pożywienia;
Якщо брат або сестра будуть голі й позбавлені повсякденної їжі,
16 A ktoś z was powiedziałby im: Idźcie w pokoju, ogrzejcie się i najedzcie, a nie dalibyście im tego, czego potrzebuje ciało, jaki z tego pożytek?
а хтось із вас скаже: «Ідіть з миром, грійтеся та їжте», але не дасть їм потрібного для тіла, яка [з цього] користь?
17 Tak i wiara, jeśli nie ma uczynków, martwa jest sama w sobie.
Так само й віра, якщо не має вчинків, мертва сама по собі.
18 Lecz ktoś może powiedzieć: Ty masz wiarę, a ja mam uczynki; pokaż mi swoją wiarę bez twoich uczynków, a ja ci pokażę swoją wiarę z moich uczynków.
Але хтось скаже: «Ти маєш віру, а я – вчинки. Покажи мені твою віру без учинків, а я покажу тобі свою віру з моїх учинків.
19 Ty wierzysz, że jest jeden Bóg, i dobrze czynisz. Demony także wierzą i drżą.
Ти віриш, що Бог Єдиний. Добре робиш! Але й демони вірять та тремтять».
20 Czy chcesz się przekonać, marny człowieku, że wiara bez uczynków jest martwa?
О, нерозумна людино, чи ти бажаєш зрозуміти, що віра без діл марна?
21 Czy Abraham, nasz ojciec, nie został usprawiedliwiony z uczynków, gdy ofiarował Izaaka, swego syna, na ołtarzu?
Хіба не на підставі вчинків був визнаний праведним наш батько Авраам, після того як приніс на жертовник свого сина Ісаака?
22 Widzisz, że wiara współdziałała z jego uczynkami i przez uczynki wiara stała się doskonała.
[Тепер] бачиш, що віра співпрацювала з його вчинками, і завдяки вчинкам віра стала довершеною.
23 I tak wypełniło się Pismo, które mówi: Uwierzył Abraham Bogu i poczytano mu to za sprawiedliwość, i został nazwany przyjacielem Boga.
Так здійснилося Писання, яке каже: «Авраам повірив Богові, і [це] зараховано йому як праведність», і він був названий другом Бога.
24 Widzicie więc, że człowiek zostaje usprawiedliwiony z uczynków, a nie tylko z wiary.
[Тож] ви бачите, що людина виправдовується через вчинки, а не тільки через віру.
25 Podobnie i nierządnica Rachab, czy nie z uczynków została usprawiedliwiona, gdy przyjęła wysłanników i wypuściła [ich] inną drogą?
Хіба не так само блудниця Раав виправдалася завдяки вчинкам, прийнявши розвідників і вивівши їх іншою дорогою?
26 Jak bowiem ciało bez ducha jest martwe, tak i wiara bez uczynków jest martwa.
Бо як тіло без духа мертве, так само й віра без діл мертва.
