< Rodzaju 9 >
1 I Bóg błogosławił Noego i jego synów, i powiedział im: Bądźcie płodni i rozmnażajcie się, i napełniajcie ziemię.
Худа Нуһ билән униң оғуллириға бәхит-бәрикәт ата қилип, уларға мундақ деди: — «Силәр җүплишип көпийип, йәр йүзини толдуруңлар.
2 A strach i lęk przed wami będzie nad wszelkim zwierzęciem ziemi, nad wszelkim ptactwem nieba, nad wszystkim, co się porusza na ziemi, i nad wszelkimi rybami morza; oddane są w wasze ręce.
Йәр йүзидики барлиқ җаниварлар, асмандики барлиқ қушлар, барлиқ йәр йүзидә мидирлап жүргүчиләр вә деңиздики барлиқ белиқларниң һәммиси силәрдин қорқуп вәһимидә болсун; булар қолуңларға тапшурулғандур.
3 Wszystko, co się porusza [i] żyje, będzie dla was pokarmem, podobnie jak rośliny zielone, daję wam to wszystko.
Мидирлап жүридиған һәр қандақ җаниварлар силәргә озуқ болиду; Мән силәргә көк отяшларни бәргәндәк, буларниң һәммисини әнди силәргә бәрдим.
4 Lecz nie będziecie jeść mięsa z jego życiem, to jest z jego krwią.
Лекин силәр гөшни ичидики җени, йәни қени билән қошуп йемәслигиңлар керәк.
5 A ja będę żądał waszej krwi, to jest waszego życia; od każdego zwierzęcia będę jej żądał, jak i od ręki człowieka; od ręki każdego brata jego będę żądał życia człowieka.
Қениңлар, йәни җениңлардики қан төкүлсә, Мән бәрһәқ униң һесавини алимән; һәр қандақ һайванниң илкидә қениңлар бар болса Мән униңға төләткүзимән; инсанниң қолида бар болса, йәни бирисиниң қолида өз қериндишиниң қени бар болса, Мән униңға шу қанни төләткүзимән.
6 Kto przeleje krew człowieka, przez człowieka będzie przelana jego krew, bo na obraz Boga człowiek został stworzony.
Кимки инсанниң қенини төксә, Униң қениму инсан тәрипидин төкүлиду; Чүнки Худа инсанни Өз сүрәт-образида яратқандур.
7 Wy zaś bądźcie płodni i rozmnażajcie się; rozradzajcie się na ziemi i rozmnażajcie się na niej.
Әнди силәр, җүплишип көпийип, йәр йүзидә тарилип-тарқилип көпийиңлар».
8 Potem Bóg powiedział do Noego i do jego synów z nim:
Андин Худа Нуһ билән униң оғуллириға сөз қилип мундақ деди: — «Мана Өзүм силәр билән вә силәрдин кейин келидиған әвлатлириңлар билән, шундақла силәр билән биллә турған һәр бир җан егиси, учарқанатлар, мал-чарвилар, силәр билән биллә турған йәр йүзидики һәр бир явайи һайванлар, кемидин чиққанларниң һәммиси билән — йәр йүзидики һеч бир һайванни қалдурмай, улар билән Өз әһдәмни түзимән.
9 A ja, oto ja ustanawiam moje przymierze z wami i z waszym potomstwem po was;
10 I z wszelką żywą istotą, która [jest] z wami, z ptactwem, bydłem oraz z wszelkim zwierzęciem ziemi, [które jest] z wami, od wszystkich, które wyszły z arki, [aż] do każdego zwierzęcia ziemi.
11 Ustanowię moje przymierze z wami. Nie będzie już więcej zgładzone wszelkie ciało wodami potopu ani nie będzie już więcej potopu, który miałby zniszczyć ziemię.
Мән силәр билән шундақ әһдә түзимәнки, нә барлиқ әт егилири топан билән йоқитилмас, нә йәрни вәйран қилидиған һеч бир топан йәнә кәлмәс».
12 I Bóg powiedział: To [jest] znak przymierza, które ja ustanawiam między mną a wami i między wszelką żywą istotą, która jest z wami, na wieczne pokolenia.
Худа йәнә: — «Мән Өзүм силәр билән вә қешиңлардики һәммә җан егилири билән мәңгүлүк, йәни пүткүл әвлатлириңларғичә бекиткән мошу әһдәмниң бәлгүси шуки: — Мана, Мән Өзүм билән йәрниң оттурисида болған әһдиниң бәлгүси болсун дәп һәсән-һүсинимни булутлар ичигә қойимән;
13 Kładę na obłoku mój łuk, który będzie [na] znak przymierza między mną a ziemią.
14 I stanie się, gdy wzbudzę obłok nad ziemią, że ukaże się łuk na obłoku;
вә шундақ болидуки, Мән йәрниң үстигә булутларни чиқарғинимда, шундақла һәсән-һүсән булутлар ичидә аян болғинида, Мән силәр билән әт егилири болған барлиқ җаниварлар билән түзгән әһдәмни яд етимән; буниңдин кейин сулар һәргиз һәммә җандарларни һалак қилғучи топан болмас.
15 I wspomnę na moje przymierze, które [jest] między mną a wami oraz wszelką żywą istotą cielesną. Nie będzie już więcej wód potopu, który miałby zniszczyć wszelkie ciało.
16 Będzie więc [ten] łuk na obłoku i spojrzę na niego, aby przypomnieć sobie wieczne przymierze między Bogiem a wszelką żywą istotą cielesną, która [jest] na ziemi.
Һәсән-һүсән булутлар арисида пәйда болиду; Мән униңға қараймән вә шуниң билән Мәнки Худа йәр йүзидики әт егилири болған барлиқ җаниварлар билән оттуримизда бекиткән әһдәмни яд етимән», — деди.
17 I Bóg powiedział do Noego: To [jest] znak przymierza, które ustanowiłem między mną a wszelkim ciałem, które [jest] na ziemi.
Худа Нуһқа йәнә: — «Мана бу Мән Өзүм билән йәр йүзидики барлиқ әт егилири оттурисида бекиткән әһдәмниң нишан-бәлгүсидур», — деди.
18 A synami Noego, którzy wyszli z arki, byli: Sem, Cham i Jafet. Cham jest ojcem Kanaana.
Нуһниң кемидин чиққан оғуллири Шәм, Һам вә Яфәт еди. Һам Қанаанниң атиси болди.
19 To [są] trzej synowie Noego, przez których napełniła się ludem cała ziemia.
Бу үчи Нуһниң оғуллири болуп, пүткүл йәр йүзигә таралған аһалә шуларниң нәсил-әвлатлиридур.
20 Wtedy Noe zaczął uprawiać ziemię i zasadził winnicę.
Нуһ териқчилиқ қилишқа башлап, бир үзүмзарлиқ бәрпа қилди.
21 Potem pił wino i upił się; i leżał odkryty w swoim namiocie.
У униң шарабидин ичип, мәс болуп қелип, өз чедири ичидә кийим-кечәклирини селиветип, ялаңач йетип қалди.
22 A Cham, ojciec Kanaana, zobaczył nagość swego ojca i opowiedział o tym dwom swoim braciom na dworze.
Қанаанниң атиси Һам келип, атисиниң әвритини көрүп, сиртқа чиқип икки қериндишиға ейтти.
23 Wtedy Sem i Jafet wzięli szatę, założyli ją sobie na ramiona, weszli tyłem i zakryli nagość swego ojca; a ich twarze [były] odwrócone, tak że nie widzieli nagości swego ojca.
Шәм билән Яфәт қопуп йепинҗини елип, мүрисигә артип, кәйничә меңип кирип, атисиниң ялаңач бәдинини йепип қойди. Улар йүзини алди тәрәпкә қилип, атисиниң ялаңач тенигә қаримиди.
24 A gdy Noe obudził się po winie, dowiedział się, co mu zrobił jego młodszy syn;
Нуһ шарапниң кәйпидин ойғинип, кәнҗи оғлиниң өзигә немә қилғинини билип: —
25 I powiedział: [Niech będzie] przeklęty Kanaan, będzie sługą sług swoich braci.
Қанаанға ләнәт болғай! У қериндашлириниң қулиниң қули болсун, — дәп қарғиди.
26 Potem dodał: [Niech będzie] błogosławiony PAN Bóg Sema, a niech Kanaan będzie jego sługą.
У йәнә: — Шәмниң Худаси болған Пәрвәрдигарға тәшәккүр-мәдһийә кәлтүрүлгәй! Қанаан Шәмниң қули болсун.
27 Niech Bóg rozprzestrzeni Jafeta i niech mieszka [on] w namiotach Sema, a niech będzie Kanaan jego sługą.
Худа Яфәтни авутқай! У Шәмниң чедирлирида турғай, Қанаан болса униң қули болғай! — деди.
28 I Noe żył po potopie trzysta pięćdziesiąt lat.
Нуһ топандин кейин үч йүз әллик жил өмүр көрди.
29 I wszystkich dni Noego było dziewięćset pięćdziesiąt lat i umarł.
Бу тәриқидә Нуһ җәмий тоққуз йүз әллик жил күн көрүп, аләмдин өтти.