< II Samuela 22 >
1 Dawid wypowiedział PANU słowa tej pieśni w dniu, gdy PAN go wybawił z rąk wszystkich jego wrogów i z ręki Saula;
І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
2 Powiedział: PAN jest moją skałą, moją twierdzą i moim wybawicielem.
та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
3 Bóg moją opoką, której będę ufał, moją tarczą i rogiem mojego zbawienia, moją wieżą i moją ucieczką, moim zbawicielem; wybawiasz mnie od przemocy.
Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
4 Wzywałem PANA, [który jest] godny chwały, a będę wybawiony od moich wrogów.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
5 Ogarnęły mnie bowiem boleści śmierci i zatrwożyły mnie potoki bezbożnych.
Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
6 Boleści piekła mnie oplotły, pochwyciły mnie sidła śmierci. (Sheol )
Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили! (Sheol )
7 W moim utrapieniu wzywałem PANA i wołałem do mojego Boga. Ze swojej świątyni usłyszał mój głos, a moje wołanie [dotarło] do jego uszu.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
8 Wtedy ziemia poruszyła się i zadrżała, a posady nieba zatrzęsły się i zachwiały od jego gniewu.
Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
9 Z jego nozdrzy unosił się dym, z jego ust [buchnął] ogień trawiący, węgle zapaliły się od niego.
Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
10 Nachylił niebiosa i zstąpił, a ciemność [była] pod jego stopami.
Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
11 Dosiadł cherubina i latał, i ukazał się na skrzydłach wiatru.
Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
12 Z ciemności uczynił wokół siebie namiot, z ciemnych wód i z gęstych obłoków nieba.
А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
13 Od jego blasku rozpaliły się węgle ogniste.
Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
14 Zagrzmiał PAN z nieba, Najwyższy wydał swój głos.
Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
15 Wypuścił strzały i rozproszył ich; błyskawicę – i ich rozgromił.
Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
16 I ukazały się głębiny morza, i odsłoniły się fundamenty świata od upomnienia PANA, od podmuchu tchnienia jego nozdrzy.
І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
17 Posłał z wysoka, chwycił mnie, wyciągnął z wielkich wód.
Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
18 Ocalił mnie od mojego potężnego wroga i od tych, którzy mnie nienawidzą, choć byli ode mnie mocniejsi.
Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
19 Zaskoczyli mnie w dniu mego utrapienia, lecz PAN był moją podporą.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
20 Wyprowadził mnie na miejsce przestronne, wybawił mnie, bo mnie sobie upodobał.
І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
21 Nagrodził mnie PAN według mojej sprawiedliwości, oddał mi według czystości moich rąk.
Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
22 Strzegłem bowiem dróg PANA i nie odstąpiłem niegodziwie od mojego Boga.
Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
23 Bo miałem przed oczyma wszystkie jego nakazy i od jego praw się nie odwróciłem.
бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
24 Byłem wobec niego nienaganny i wystrzegałem się swojej nieprawości.
І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
25 Dlatego oddał mi PAN według mojej sprawiedliwości, według mojej czystości przed jego oczyma.
І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
26 [Ty] z miłosiernym miłosiernie się obejdziesz, a z człowiekiem nienagannym postąpisz nienagannie.
З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
27 Wobec czystego okażesz się czysty, a wobec przewrotnego postąpisz przewrotnie.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
28 Lecz wybawiasz lud strapiony, a twoje oczy [są] na wyniosłych, by ich poniżać.
І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
29 Ty bowiem jesteś moją pochodnią, o PANIE; PAN rozjaśni moje ciemności.
Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
30 Bo z tobą przebiłem się przez wojsko, z moim Bogiem przeskoczyłem mur.
Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
31 Droga Boga jest doskonała, słowo PANA w ogniu wypróbowane. Tarczą jest dla wszystkich, którzy mu ufają.
Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
32 Bo któż [jest] Bogiem oprócz PANA? Któż skałą oprócz naszego Boga?
Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
33 Bóg [jest] moją siłą i mocą, on czyni doskonałą moją drogę.
Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
34 Moje nogi czyni jak u łani i stawia mnie na wyżynach.
Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
35 Ćwiczy moje ręce do walki, tak że mogę kruszyć spiżowy łuk swymi ramionami.
Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
36 Dałeś mi też tarczę swego zbawienia, a twoja dobrotliwość uczyniła mnie wielkim.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
37 Rozszerzyłeś ścieżkę dla mych kroków, tak że moje stopy się nie zachwiały.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
38 Ścigałem moich wrogów i wytraciłem ich, nie zawróciłem, aż ich nie wyniszczyłem.
Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
39 I wyniszczyłem ich, i powaliłem, tak że nie mogli powstać, upadli pod moje stopy.
Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
40 Przepasałeś mnie mocą do walki, powaliłeś pod moje stopy moich przeciwników.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
41 Zmuszałeś moich wrogów do ucieczki, abym wykorzenił tych, którzy mnie nienawidzą.
Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
42 Patrzyli, lecz nie było nikogo, kto by ich wybawił; [spoglądali] na PANA, lecz ich nie wysłuchał.
Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
43 Starłem ich jak proch ziemi, zdeptałem ich jak błoto na ulicach, rozrzuciłem ich.
І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
44 Ty wyzwoliłeś mnie od kłótni ludzkich, zachowałeś mnie, abym był głową narodów. Będzie mi służył lud, [którego] nie znałem.
Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
45 Cudzoziemcy będą udawać uległość. Jak tylko usłyszą, będą mi posłuszni.
Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
46 Cudzoziemcy zmarnieją i będą drżeć w swoich warowniach.
В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
47 PAN żyje, niech będzie błogosławiona moja skała, niech będzie wywyższony Bóg, skała mojego zbawienia.
Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
48 Bóg dokonuje za mnie zemsty i poddaje mi narody;
Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
49 Wyprowadza mnie spośród moich wrogów. Ty wywyższyłeś mnie ponad moich przeciwników, ocaliłeś mnie od gwałtownika.
що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
50 Dlatego będę cię, PANIE, sławił wśród narodów i będę śpiewał twojemu imieniu.
Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
51 [On jest] wieżą zbawienia dla swego króla i na wieki okazuje miłosierdzie swemu pomazańcowi Dawidowi i jego potomstwu.
Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“