Rzymian 12
1 Proszę was tedy, bracia! przez litości Boże, abyście stawiali ciała wasze ofiarą żywą, świętą, przyjemną Bogu, to jest rozumną służbę waszę.
То й благаю вас, браттє, щедротами Божими, представляйте тїла ваші (яко) жертву живу, сьвяту, угодну Богові; (се) розумне служеннє ваше.
2 A nie przypodobywajcie się temu światu, ale się przemieńcie przez odnowienie umysłu waszego na to, abyście doświadczyli, która jest wola Boża dobra, przyjemna i doskonała. (aiōn g165)
І не приладжуйтесь до віку сього, а переображуйтесь обновленнєм ума вашого, щоб довідуватись, що воля Божа добра й угодна і звершена. (aiōn g165)
3 Albowiem powiadam przez łaskę, która mi jest dana, każdemu, co jest między wami, aby więcej o sobie nie rozumiał, niżeli potrzeba rozumieć; ale żeby o sobie rozumiał skromnie, tak jako komu Bóg udzielił miarę wiary.
Глаголю бо благодаттю, даною мені, кожному між вами, щоб не думав більш про себе, ніж треба думати, а думав тверезо, як Бог кожному уділив міру віри.
4 Albowiem jako w jednem ciele wiele członków mamy, ale wszystkie członki nie jednoż dzieło mają:
Бо яко ж в одному тїлї маємо многі члени, усі ж члени мають не одно діло,
5 Tak wiele nas jest jednem ciałem w Chrystusie, aleśmy z osobna jedni drugich członkami.
так многі ми - одно тіло в Христї, по одно му ж, один другому члени.
6 Mając tedy różne dary według łaski, która nam jest dana; jeźli proroctwo, niech będzie według sznuru wiary;
Маючи ж дарування по даній нам благодаті неоднакі: чи то пророцтво і (то й пророкуймо) по мірі віри;
7 Jeźli posługowanie, niech będzie w posługowaniu; jeźli kto naucza, niech trwa w nauczaniu;
чи то служеннє (пильнуймо) в служенню; чи то навчає хто - в ученню;
8 Jeźli kto napomina, w napominaniu; kto rozdaje, w szczerości; kto przełożony jest, w pilności; kto czyni miłosierdzie, niech czyni z ochotą.
чи то напоминає хто - в напоминанню; хто дає, (давай) у простоті; хто старшинує, (старшинуй) з пильностю; хто милосердує, (милосердуй) з радістю.
9 Miłość niech będzie nieobłudna; miejcie w obrzydliwości złe; imając się dobrego.
Любов (нехай буде) нелицемірна. Ненавидячи лихе, прихиляйтесь до доброго.
10 Miłością braterską jedni ku drugim skłonni bądźcie, uczciwością jedni drugich uprzedzając.
Братньою любовю (бувайте) один до одного ніжні; честю один одного більшим робіть;
11 W pracy nie leniwi, duchem pałający, Panu służący;
у роботі не лїниві; духом горючі, Господеві служачі;
12 W nadziei się weselący, w ucisku cierpliwi, w modlitwie ustawiczni;
в надії веселі; в горю терпіливі; в молитві непереставаючі,
13 Potrzebom świętych udzielający, gościnności naśladujący.
у потребинах сьвятих - подїльчиві; до гостинності охочі.
14 Dobrorzeczcie tym, którzy was prześladują; dobrorzeczcie, a nie przeklinajcie.
Благословляйте тих, хто гонить вас; благословляйте, а не кленїть.
15 Weselcie się z weselącymi, a płaczcie z płaczącymi.
Радуйте ся з тими, хто радуєть ся, і плачте з тими, хто плаче.
16 Bądźcie między sobą jednomyślni, wysoko o sobie nie rozumiejąc, ale się do niskich nakłaniając.
Однаково один з одним думайте. Високо про себе не думайте, а до смиренних нахиляйтесь. Не бувайте мудрі самі в себе.
17 (Bracia!) nie bądźcie mądrymi sami u siebie; żadnemu złem za złe nie oddawajcie, obmyśliwając to, co jest uczciwego przed wszystkimi ludźmi.
Нікому злом за зло не оддавайте. Дбайте про добре перед усїма людьми.
18 Jeźli można, ile z was jest, ze wszystkimi ludźmi pokój miejcie.
Коли можна, скільки (се) од вас, з усїма людьми майте мир.
19 Nie mścijcie się sami, najmilsi: ale dajcie miejsce gniewowi; albowiem napisano: Mnie pomsta, a Ja oddam, mówi Pan.
Не відомщайте за себе, любі, а давайте місце гнїву (Божому), писано бо: Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь.
20 Jeźli tedy łaknie nieprzyjaciel twój, nakarm go; jeźli pragnie, napój go: bo to czyniąc, węgle rozpalone zgarniesz na głowę jego.
Оце ж, коли голодує ворог твій, нагодуй його; коли жаждує, напій його; се бо роблячи, уголлє огняне згребеш на голову його.
21 Nie daj się zwyciężyć złemu, ale złe dobrem zwyciężaj.
Не давай ся подужати злу, а подужуй зло добром.
