Psalmów 94
1 Boże pomst! Panie Boże pomst! rozjaśnij się!
О Боже помсти, Господи, Боже помсти, з’яви Себе!
2 Podnieś się, o Sędzio wszystkiej ziemi! a daj zapłatę pysznym.
Піднімися, Судде землі, віддай гордим по заслугам!
3 Dokądże niepobożni, Panie! dokądże niepobożni radować się będą?
Аж доки нечестиві, Господи, доки нечестиві торжествувати будуть?
4 Długoż będą świegotać i hardzie mówić, chlubiąc się wszyscy, którzy czynią nieprawość?
Вивергають, промовляють вони пиху, нахваляються всі, хто чинить гріх.
5 Lud twój, Panie! trzeć, a dziedzictwo twoje trapić?
Народ Твій, Господи, вони вражають ударами й пригнічують Твій спадок.
6 Wdowy i przychodniów mordować? a sierotki zabijać?
Вдову й приходька вбивають, сироту гублять
7 Mówiąc: Nie widzi tego Pan, ani tego rozumie Bóg Jakóbowy.
кажучи: «Не бачить Господь, і не вникає [в це] Бог Якова».
8 Zrozumicież, o wy bydlęcy między ludźmi! a wy szaleni kiedyż zrozumiecie?
Схаменіться, невігласи серед народу! Коли ви станете розумнішими, безумці?
9 Izali ten, który szczepił ucho, nie słyszy? i który ukształtował oko, izali nie widzi?
Той, Хто насадив вухо, хіба не почує? Чи Той, Хто око створив, не побачить?
10 Izali ten, który ćwiczy narody, nie będzie karał? który uczy człowieka umiejętności.
Той, Хто народи карає, хіба не докорить? Той, Хто сам людині дає знання?
11 Pan zna myśli ludzkie, iż są szczerą marnością.
Господь знає думки людини, що вони – марнота.
12 Błogosławiony jest mąż, którego ty ćwiczysz, Panie! a zakonu twego uczysz go.
Блаженний муж, якого Ти наставляєш, Господи, і Законом Твоїм навчаєш його,
13 Abyś mu sprawił pokój od złych dni, ażby był wykopany dół niezbożnikowi.
щоб заспокоїти його у дні лиха, поки буде викопана яма нечестивому!
14 Albowiem, nie opuści Pan ludu swego, a dziedzictwa swego nie zaniecha.
Адже не покине Господь народу Свого й спадку Свого не полишить.
15 Ale aż ku sprawiedliwości obróci się sąd, a za nim wszyscy serca uprzejmego.
Суд знову стане справедливим, і підуть услід за ним усі, праведні серцем.
16 Któżby się był zastawił za mną przeciwko złośnikom? ktoby się był ujął o mnie przeciwko tym, którzy czynią nieprawość?
Хто стане за мене проти злодіїв? Хто стоятиме за мене проти тих, що чинять гріх?
17 By mi był Pan nie przybył na pomoc, małoby była nie mieszkała dusza moja w milczeniu.
Якби Господь не був допомогою моєю, то оселилася б душа моя в [країні] мовчання.
18 Jużem był rzekł: Zachwiała się noga moja; ale miłosierdzie twoje, o Panie! zatrzymało mię.
Коли сказав я: «Хитається нога моя», милість Твоя, Господи, підтримала мене.
19 W wielkości utrapienia mego, we wnętrznościach moich, pociechy twoje rozweselały duszę moję.
Коли тривожні думки множаться в нутрі моєму, Твоя втіха збадьорює мою душу.
20 Izali z tobą towarzyszy stolica nieprawości tych, którzy stanowią krzywdę miasto prawa?
Хіба може мати щось спільне з Тобою престол загибелі, що діє всупереч постанові [Закону]?
21 Którzy się zbierają przeciwko duszy sprawiedliwego, a krew niewinną potępiają?
Натовпом тиснуть вони на душу праведника, і кров невинну засуджують [на страту].
22 Ale Pan jest twierdzą moją, a Bóg mój skałą ufności mojej.
Але Господь став моєю твердинею, і Бог мій – скеля мого притулку.
23 Onci obróci na nich nieprawość ich, a dla złości ich wytraci ich; wytraci ich Pan, Bóg nasz.
Він поверне проти них їхні власні гріхи і їхніми ж злодійствами знищить їх; знищить їх Господь, Бог наш.
