Psalmów 9
1 Przedniejszemu śpiewakowi, na Halmutlabben pieśń Dawidowa. Będę wysławiał Pana ze wszystkiego serca mego; opowiadać będę wszysteki cuda twoje.
Керівнику хору. На мотив «Смерть сина». Псалом Давидів. Славитиму [Тебе], Господи, від щирого серця, сповіщатиму всі чудеса Твої.
2 Rozweselę się, i rozraduję się w tobie; będę śpiewał imieniowi twemu, o Najwyższy!
Радітиму й веселитимусь Тобою, співатиму імені Твоєму, Всевишній!
3 Że się obrócili nieprzyjaciele moi na wstecz: upadli i poginęli od obliczności twojej.
Коли вороги мої відсахнулися назад, то спіткнулися й загинули перед обличчям Твоїм.
4 Boś ty odprawił sąd mój, i sprawę moję; zasiadłeś na stolicy, Sędzia sprawiedliwy.
Бо Ти підтримав мене на суді у позові моєму [проти них]; Ти сів на престолі, судив по правді.
5 Rozgromiłeś pogan, zatraciłeś złośnika, imię ich wygładziłeś na wieki wieczne.
Ти звинуватив народи, згубив нечестивих, імена їхні стер навіки [із пам’яті].
6 O nieprzyjacielu! azaż wykonane są spustoszenia twoie na wieczność? Poburzyłżeś miasta? i owszem ich samych pamiątka zginęła z niemi.
Руйнування ворога завершене навіки; його міста Ти викорінив, [Господи], навіть пам’ять про них згинула.
7 Ale Pan na wieki trwa; zgotował stolicę swoję na sąd.
А Господь перебуватиме вічно, Він встановив для [праведного] суду престол Свій.
8 On będzie sądził okrąg ziemi w sprawiedliwości, i osądzi narody w prawości.
Він судитиме всесвіт за правдою, вершитиме суд народам справедливо.
9 I będzie Pan ucieczką ubogiemu, ucieczką czasu ucisku.
І буде Господь сховищем пригніченому, притулком у часи скорботи.
10 I będą ufać w tobie, którzy znają imię twoje; albowiem nie opuszczasz tych, Panie! którzy cię szukają.
Надію покладатимуть на Тебе [всі], хто знає ім’я Твоє, адже Ти не покинеш тих, хто прагне Тебе, Господи.
11 Śpiewajcież Panu, który mieszka na Syonie; opowiadajcie między narodami sprawy jego.
Співайте Господеві, Що мешкає на Сіоні, звіщайте народам Його звершення.
12 Boć on szuka krwi, i mają w pamięci, a nie zapomina wołania utrapionych.
Бо Він вимагає [розплати] за кров [невинних], пам’ятає про них, не забуває волання пригнічених.
13 Zmiłuj się nademną, Panie! obacz utrapienie moje od tych, którzy mię mają w nienawiści, ty, co mię wyrywasz z bram śmierci.
Змилуйся наді мною, Господи, поглянь, [як] гнітять мене мої ненависники, підніми мене, [віддали] від воріт смерті,
14 Abym opowiadał wszystkie chwały twoje w bramach córki Syońskiej, weseląc się w zbawieniu twojem.
щоби звіщав я хвалу Тобі у воротах Доньки Сіону, радіючи порятунку Твоєму.
15 Zanurzeni są poganie w dole, który uczynili; w sieci, którą skrycie zastawili, uwięzła noga ich.
Народи попадали в яму, яку [самі ж і] викопали, упіймалися їхні ноги в сіть, яку вони ж таємно розставили.
16 Oznajmił się Pan, gdy uczynił sąd; w sprawie rąk swoich się złośnik usidlił. Rzecz godna rozmyślania! (Sela)
Виявив Себе Господь, вчинивши суд: нечестивий потрапив у пастку вчинків своїх рук! Гіґайон. (Села)
Зійдуть нечестиві до царства мертвих – усі народи, що Бога забувають. (Sheol h7585)
18 Bo nie będzie na wieki zapamiętany ubogi; oczekiwanie nędznych nie zginie na wieki.
Але вбогий не назавжди буде забутий, [і] надія пригнічених не зникне навіки.
19 Powstańże, Panie! niech się nie zmacnia śmiertelny człowiek; a niech narody osądzone będą przed tobą.
Повстань, Господи! Нехай не перемагає людина! Нехай стануть народи на суд перед обличчям Твоїм!
20 Panie! puść na nie strach, aby poznały narody, iż są ludźmi śmiertelnymi. (Sela)
Наведи жах на них, Господи, нехай пізнають народи, що вони – лише [смертні] люди. (Села)
