Psalmów 57
1 Przedniejszemu śpiewakowi, jako: Nie zatracaj, złoty psalm Dawidowy, kiedy uciekał przed Saulem do jaskini. Zmiłuj się nademną, o Boże! zmiłuj się nademną; albowiem w tobie ufa dusza moja, a do cienia skrzydeł twoich uciekam się; aż przeminie utrapienie.
Керівнику хору. На мотив «Не згуби». Міхтам Давидів, коли він втік від Саула в печеру. Помилуй мене, Боже, помилуй мене! Бо в Тобі лише знаходить притулок душа моя і в тіні Твоїх крил сховається, поки лихо мине.
2 Będę wołał do Boga najwyższego, do Boga, który wykonywa sprawę moję.
Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, Який віддячує за мене [ворогам моїм].
3 On pośle z nieba, i wybawi mię od pohańbienia tego, który mię chce pochłonąć. (Sela) Pośle mi Bóg miłosierdzie swoje i prawdę swą.
Він пошле з небес і врятує мене, посоромить того, хто прагне мене схопити; (Села) пошле Бог милість Свою й істину.
4 Dusza moja jest w pośród lwów; leżę miedzy palącymi, między synami ludzkimi, których zęby jako włócznie i strzały, i język ich miecz ostry.
Душа моя – посеред левів; лежу я серед тих, що дихають полум’ям, серед синів людських, чиї зуби – списи й стріли, а язики їхні – гострий меч.
5 Wywyżże się nad niebiosa, o Boże! a nade wszystką ziemią chwała twoja.
Піднімися понад небесами, Боже; над усією землею – слава Твоя.
6 Sieci zastawili na nogi moje, nachylili duszę moję, wykopali dół przed obliczem mojem; ale sami wpadli weń. (Sela)
Вони розкинули тенета стопам моїм; понурилася душа моя. Викопали переді мною яму – самі упали в неї! (Села)
7 Gotowe jest serce moje, Boże! gotowe jest serce moje; śpiewać i wychwalać cię będę.
Серце моє непохитне, Боже, непохитне серце моє! Співати буду й грати!
8 Ocuć się chwało moja! ocuć się, lutnio i harfo! gdy na świtaniu powstaję.
Прокинься, славо моя! Прокинься, ліро й арфо! Розбуджу-но я зорю досвітню!
9 Będę cię wysławiał między ludem, Panie! a będęć śpiewał między narodami.
Прославлю Тебе серед народів, Владико, співатиму Тобі поміж племенами.
10 Albowiem wielkie jest aż do niebios miłosierdzie twoje, i aż pod obłoki prawda twoja.
Бо велика аж до небес милість Твоя і аж до хмар – істина Твоя.
11 Wywyżże się nad niebiosa, o Boże! a nade wszystką ziemię wywyż chwałę twoję.
Піднімися понад небесами, Боже; над усією землею – слава Твоя.
