Psalmów 56
1 Przedniejszemu śpiewakowi o niemej gołębicy, na miejscach odległych, złoty psalm Dawidowy, gdy go w Gat Filistynowie pojmali. Zmiłuj się nademną, o Boże!, bo mię chce pochłonąć człowiek; każdego dnia walcząc trapi mię.
Керівнику хору. На мотив «Голубка в далекій діброві». Міхтам Давидів, коли филистимляни схопили його в Ґаті. Помилуй мене, Боже, бо цькує мене людина, цілий день, нападаючи, тисне на мене.
2 Chcą mię połknąć nieprzyjaciele moi na każdy dzień; zaprawdęć wiele jest walczących przeciwko mnie, o Najwyższy!
Цькують мене супротивники цілий день: багато-бо тих, хто гордовито воює проти мене.
3 Któregokolwiek mię dnia strach ogarnia, ja w tobie ufam.
У день страху я на Тебе покладаю надію.
4 Boga wysławiać będę dla słowa jego; w Bogu nadzieję będę miał, ani się będę bał, żeby mi co ciało uczynić mogło.
Я сподіваюся на Бога, Чиє слово прославляю, на Бога тільки й не боюся: що зробить мені тілесна [істота]?
5 Przez cały dzień słowa moje wykręcają, a przeciwko mnie są wszystkie myśli ich, na złe.
Цілий день мої слова перекручують, усі їхні думки щодо мене – лише зло.
6 Zbierają się, i ukrywają się, i ślad mój upatrują, czyhając na duszę moję.
Вони сперечаються, спостерігають, стежать за моїми кроками, чатують на мою душу.
7 Izali za nieprawość pomsty ujdą? strąć te narody, o Boże! w popędliwości twojej.
Не дай же їм уникнути кари за беззаконня; у гніві, Боже, кинь долілиць народи.
8 Tyś tułanie moje policzył; zbierzże też łzy moje w wiadro twe; izaż nie są spisane w księgach twoich?
О, якби полічив Ти мої поневіряння! Збери мої сльози в посудину, – хіба ж вони не у Твоїй книзі?
9 Tedy się nazad cofną nieprzyjaciele moi, któregokolwiek dnia zawołam; bo to wiem, iż Bóg jest ze mną.
Тоді вороги мої обернуться назад, коли я покличу Тебе. Через це дізнаюсь я, що Бог зі мною.
10 Boga wysławiać będę z słowa; Pana chwalić będę z słowa jego.
На Бога, Чиє слово я прославляю, на Господа, Чиє слово я славлю,
11 W Bogu mam nadzieję, nie będę się bał, aby mi co miał uczynić człowiek.
на Бога покладаюсь я, тому не боятимуся: що зробить мені людина?
12 Tobiem, o Boże! śluby uczynił; przetoż też tobie chwały oddam.
На мені, Боже, обітниці, що дав я Тобі, – я виконаю [обіцяні] Тобі жертви подяки.
13 Albowiemeś wyrwał duszę moję od śmierci, a nogi moje od upadku, abym statecznie chodził przed obliczem Bożem w światłości żyjących.
Бо Ти визволив мою душу від смерті, не дав спіткнутися нозі моїй, щоб я ходив перед Богом у світлі життя.
