Psalmów 50
1 Psalm Asafowi podany. Bóg nad Bogami, Pan mówił i przyzwał ziemię od wschodu słońca aż do zachodu jego.
Псалом Асафів. Бог богів – Господь! Він промовляє, закликає землю від сходу сонця аж до заходу.
2 Objaśnił się Bóg z Syonu w doskonałej ozdobie.
Із Сіону, досконалої краси, Бог з’явився в сяйві.
3 Przyjdzie Bóg nasz, a nie będzie milczał; ogień przed twarzą jego będzie pożerał, a około niego powstanie wicher gwałtowny.
Іде наш Бог і не мовчить; вогонь перед Ним пожирає й навколо Нього сильно вирує.
4 Przyzwie z góry niebiosa i ziemię, aby sądził lud swój.
Він закликає небеса вгорі і землю на суд зі Своїм народом:
5 Mówiąc: Zgromadźcie mi świętych moich, którzy ze mną uczynili przymierze przy ofierze.
«Зберіть-но до Мене Моїх вірних, хто уклав Завіт зі Мною при жертві».
6 Tedy niebiosa opowiedzą sprawiedliwość jego; albowiem sam Bóg jest sędzią. (Sela)
І небеса сповіщатимуть правду Його, адже Суддя – Сам Бог! (Села)
7 Słuchaj, ludu mój! a będę mówił; słuchaj, Izraelu! a oświadczę się przed tobą: Jam Bóg, Bóg twój Jam jest.
«Слухай, народе Мій, Я говоритиму; Ізраїлю, Я свідчити буду проти тебе: Я – Бог, твій Бог.
8 Nie będę cię z ofiar twoich winił, ani całopalenia twego, które są zawsze przedemną.
Не за жертвоприношення твої Я докорятиму тобі – твої цілопалення завжди переді Мною.
9 Nie wezmę z domu twojego cielca, ani z okołu twego kozłów.
Я не прийму вола із твого дому, ані козлів із твоїх кошар.
10 Albowiem mój jest wszelki zwierz leśny, i tysiące bydła po górach.
Адже всі тварини в лісі – Мої, і худоба на тисячі пагорбів.
11 Znam wszystko ptastwo po górach, i zwierz polny jest przedemną.
Я знаю кожного птаха в горах, і все, що рухається на полях, – зі Мною.
12 Będęli łaknął, nie rzekęć o to; bo mój jest okrąg ziemi, i napełnienie jego.
Якби Я був голодний, то не сказав би тобі про це, адже Мені належить всесвіт і все, що його наповнює.
13 Izali jadam mięso wołowe? albo pijam krew kozłową?
Хіба Я їм м’ясо биків чи п’ю кров козлів?
14 Ofiaruj Bogu chwałę, i oddaj Najwyższemu śluby twoje;
Принеси Богові в жертву подяку й виконай перед Всевишнім твої обітниці.
15 A wzywaj mię w dzień utrapienia: tedy cię wyrwę, a ty mię uwielbisz.
Поклич Мене в день скорботи – Я визволю тебе, а ти Мене прославиш».
16 Lecz niezbożnemu rzekł Bóg: Cóżci do tego, że opowiadasz ustawy moje, a bieżesz przymierze moje w usta twoje?
Нечестивому ж говорить Бог: «Як ти смієш Мої постанови сповіщати і Завіт Мій в устах своїх носити?
17 Ponieważ masz w nienawiści karność, i zarzuciłeś słowa moje za się.
Ти ж ненавидиш настанови й кидаєш Слова Мої позад себе?
18 Widziszli złodzieja, bieżysz z nim, a z cudzołożnikami masz skład twój.
Коли ти бачиш крадія, заводиш із ним приязні стосунки; і від перелюбників маєш свою частку.
19 Usta twoje rozpuszczasz na złe, a język twój składa zdrady.
Вуста твої вживаєш для зла, і язик твій плете підступні каверзи.
20 Zasiadłszy mówisz przeciwko bratu twemu, a lżysz syna matki twojej.
Сидиш [на суді], намовляєш на брата твого, проти сина своєї матері свідчиш ганебне.
21 Toś czynił, a Jam milczał; dlategoś mniemał, żem ja tobie podobny, ale będę cię karał, i stawięć to przed oczy twoje.
Ти чинив це, а Я мовчав, [тому] уявив ти [собі], що Я такий, як ти. Я покараю тебе й виставлю [звинувачення] перед очима твоїми.
22 Zrozumiejcież to wżdy teraz, którzy zapominacie Boga, bym was snać nie porwał, a nie będzie ktoby was wyrwał.
Зрозумійте ж це ті, хто забуває Бога, щоб Я не розтерзав [вас], і не буде кому врятувати.
23 Kto mi ofiaruje chwałę, uczci mię; a temu, który naprawia drogę swą, ukażę zbawienie Boże.
Той, хто приносить у жертву подяку, шанує Мене; і тому, хто торує дорогу [правди], покажу Я спасіння Боже».
