Psalmów 41
1 Przedniejszemu śpiewakowi pieśń Dawidowa. Błogosławiony, który ma baczenie na potrzebnego; w dzień zły wybawi go Pan.
Для дириґента хору. Псалом Давидів. Блаже́нний, хто дбає про вбогого, — в день нещастя Господь порятує його!
2 Pan go będzie strzegł, i żywić go będzie; błogosławony będzie na ziemi, ani go poda na wolę nieprzyjaciół jego.
Господь берегти́ме його та його оживля́тиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на пота́лу його ворогам!
3 Pan go posili na łożu niemocy jego; wszystko leżenie jego odmieni w chorobie jego.
На ложі неду́ги подасть йому сили Госпо́дь, — усе ложе йому перемінить в неду́зі його.
4 Jam rzekł: Panie! zmiłuj się nademną, uzdrów duszę moję, bom tobie zgrzeszył.
Я промовив був: „Господи, май же Ти ми́лість до мене, ви́лікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!
5 Nieprzyjaciele moi mówili źle o mnie: Kiedyż wżdy umrze, a zginie imię jego?
Вороги мої кажуть на мене лихе́: „Коли вмре та загине іме́ння його?“
6 Jeźli też który z nich przychodzi, aby mię nawiedził, tedy na zdradzie mówi; serce jego zgromadza sobie nieprawość, a precz odszedłszy roznosi.
А коли хто прихо́дить відві́дати, — мовить марне́: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надві́р, то говорить про те.
7 Społem przeciwko mnie szepczą wszyscy, którzy mię mają w nienawiści, a myślą złe o mnie,
Всі мої вороги між собою шепо́чуться ра́зом на мене, на ме́не лихе́ замишля́ють:
8 Mówiąc: Pomsta się nań za niezbożność wylała, a iż się położył, więcej nie wstanie.
„Негі́дна річ тисне його, а що́ він поклався — то більше не встане!“
9 Także i ten, z którymem żył w pokoju, któremum ufał, który chleb mój jadał, podniósł piętę przeciwko mnie.
Навіть при́ятель мій, на якого наді́явся я, що мій хліб споживав, — підняв проти мене п'яту́!
10 Ale ty, Panie! zmiłuj się nademną, a podnieś mię, i oddam im.
Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми́, — і я їм відплачу́, —
11 A przez to poznam, że się kochasz we mnie, gdy się nie będzie weselił nieprzyjaciel mój ze mnie.
із то́го довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурми́ти не буде мій ворог.
12 Ale ty w niewinności mojej wesprzesz mię i postawisz mię przed obliczem twojem na wieki.
А я — через неви́нність мою Ти підси́лиш мене, і перед обличчям Своїм ти поста́виш навіки мене́!
13 Błogosławiony Pan, Bóg Izraelski, od wieku aż na wieki. Amen, Amen.
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й до віку! Амі́нь і амі́нь!
