Psalmów 33
1 Weselcie się w Panu sprawiedliwi; bo szczerym przystoi chwalić Pana.
Співайте із радістю, праведні в Господі, — бо щи́рим лицю́є хвала́!
2 Wysławiajcie Pana na harfie, na lutni, na instrumencie o dziesięciu stronach, śpiewajcie mu.
Хваліть Господа гу́слами, співайте Йому з десятистру́нною а́рфою,
3 Śpiewajcież mu piosnkę nową; dobrze mu i głośno grajcie.
заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком су́рем,
4 Albowiem szczere jest słowo Pańskie, i wszystkie sprawy jego wierne.
бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
5 Miłuje sąd i sprawiedliwość; pełna jest ziemia miłosierdzia Pańskiego.
Правду та суд Він коха́є, і Господньої милости повна земля!
6 Słowem Pańskiem są niebiosa uczynione, a Duchem ust jego wszystko wojsko ich.
Словом Господнім учи́нене небо, а подихом уст Його все його ві́йсько.
7 Który zgromadził jako na kupę wody morskie, i złożył do skarbu przepaści.
Воду мо́рську збирає Він, мов би до мі́ху, безо́дні складає в комо́рах.
8 Niech się boi Pana wszystka ziemia; niech się go lękają wszyscy obywatele okręgu ziemi.
Буде боятися Господа ці́ла земля, всі ме́шканці все́світу бу́дуть лякатись Його,
9 Albowiem on rzekł, i stało się; on rozkazał, a stanęło.
бо сказав Він — і сталось, наказав — і з'явилось.
10 Pan rozprasza rady narodów, a wniwecz obraca zamysły ludzkie;
Госпо́дь ра́ду пога́нів пони́щить, поні́вечить ми́слі наро́дів,
11 Ale rada Pańska trwa na wieki, a myśli serca jego od narodu do narodu.
а за́дум Господній навіки стоятиме, думки́ Його серця — на вічні віки́!
12 Błogosławiony naród, którego Pan jest Bogiem jego; lud, który sobie obrał za dziedzictwo.
Блаженний той люд, що Богом у нього Госпо́дь, блаженний наро́д, що Він вибрав його на спа́док Собі!
13 Pan patrzy z nieba, i widzi wszystkich synów ludzkich.
Господь споглядає з небе́с, і бачить усіх синів лю́дських,
14 Z miejsca mieszkania swego spogląda na wszystkich obywateli ziemi.
приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
15 Który stworzył serce każdego z nich, upatruje wszystkie sprawy ich.
Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла́!
16 Nie bywa król wybawiony przez wielkość wojska, ani mocarz nie ujdzie przez wielką moc swoję.
Немає царя, що його многість ві́йська спасає, не врятується ве́летень вели́кістю сили,
17 Omylnyć jest koń ku wybawieniu, a nie wyrywa wielkością mocy swojej.
для спасі́ння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже, —
18 Oto oko Pańskie nad tymi, którzy się go boją, nad tymi, którzy ufają w miłosierdziu jego;
ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто наді́ю на милість Його поклада́є,
19 Aby wyrwał od śmierci duszę ich, a pożywił ich w głodzie.
щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
20 Dusza nasza oczekuje Pana; on ratunek nasz i tarcza nasza.
Душа наша наді́ю склада́є на Господа, — Він наша поміч і щит наш,
21 W nim zaprawdę rozweseli się serce nasze; bo w imieniu jego świętem ufamy.
бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо́!
22 Niechże będzie miłosierdzie twoje, Panie! nad nami, jakośmy nadzieję w tobie mieli.
Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли поклада́ємо наді́ю на Тебе!
