Psalmów 147
1 Chwalcie Pana; albowiem dobra rzecz jest, śpiewać Bogu naszemu; albowiem to wdzięczna i przystojna jest chwała.
Алілуя! Як добре співати Богові нашому, яка ж приємна належна Йому хвала!
2 Pan Jeruzalem buduje, a rozproszonego Izraela zgromadza.
Господь відбудовує Єрусалим, збирає вигнанців Ізраїля;
3 Który uzdrawia skruszonych na sercu, a zawiązuje boleści ich.
зцілює розбитих серцем і перев’язує їхні рани;
4 Który rachuje liczbę gwiazd, a każdą z nich imieniem jej nazywa.
обчислює кількість зірок і кожну називає поіменно.
5 Wielki jest Pan nasz, i wielki w mocy; rozumienia jego niemasz liczby.
Великий Володар наш і вельми сильний, розум Його безмірний.
6 Pan pokornych podnosi; ale niepobożnych aż ku ziemi uniża.
Господь підтримує пригноблених, а нечестивих принижує аж до землі.
7 Śpiewajcież Panu z chwałą; śpiewajcie Bogu naszemu na harfie;
Віддайте Господеві подяку, співайте Богові нашому на арфі.
8 Który okrywa niebiosa obłokami, a deszcz ziemi gotuje: który czyni, że rośnie trawa po górach;
Він небеса вкриває хмарами, готуючи дощ для землі, Хто на горах вирощує траву,
9 Który daje bydłu pokarm ich, i kruczętom młodym, które wołają do niego.
дає худобі їжу й пташенятам ворона, коли вони кричать.
10 Nie kocha się w mocy końskiej, ani się kocha w goleniach męskich.
Не міць коня Йому до вподоби, не силу стегон людських Він уподобав;
11 Kocha się Pan w tych, którzy się go boją, a którzy ufają w miłosierdziu jego.
Господь уподобав тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається.
12 Chwalże, Jeruzalemie! Pana; chwalże, Syonie! Boga twego.
Хвали, Єрусалиме, Господа; прославляй Бога твого, Сіоне!
13 Albowiem on umacnia zawory bram twoich, a błogosławi synów twoich w pośrodku ciebie.
Бо Він зміцнив засуви воріт твоїх, благословив синів твоїх посеред тебе.
14 On czyni pokój w granicach twoich, a najwyborniejszą pszenicą nasyca cię.
Він встановлює мир на твоїх кордонах, насичує тебе відбірною пшеницею.
15 On wysyła słowo swe na ziemię; bardzo prędko bieży wyrok jego.
Він посилає наказ Свій землі, швидко біжить Його Слово.
16 On daje śnieg jako wełnę, szron jako popiół rozsypuje.
Він дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, наче попіл,
17 Rzuca lód swój jako bryły; przed zimnem jego któż się ostoi?
кидає кригу Свою, ніби дрібні камінці; хто може встояти перед Його морозом?
18 Posyła słowo swoje, i roztapia je; powienie wiatrem swym, a rozlewają wody.
Він пошле слово Своє, і [все] розтане, подує вітром Своїм – потечуть води.
19 Oznajmuje słowo swe Jakóbowi, ustawy swe i sądy swe Izraelowi.
Він звіщає слово Своє Якову, постанови й закони правосуддя – Ізраїлеві.
20 Nie uczynił tak żadnemu narodowi; przetoż nie poznali sądów jego. Halleluja.
Він не зробив такого жодному іншому народові, і правосуддя законів вони не знають. Алілуя!
