Psalmów 109
1 Przedniejszemu śpiewakowi psalm Dawidowy. O Boże chwały mojej! nie milcz;
Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,
2 Bo się usta niepobożnego, i usta kłamliwe przeciwko mnie otworzyły; mówili przeciwko mnie językiem kłamliwym,
адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.
3 A słowy jadowitemi ogarnęli mię, walcząc przeciwko mnie bez wszekiej przyczyny.
Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.
4 Przeciwili mi się za miłość moję, chociażem się za nich modlił.
За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.
5 Oddawają mi złem za dobre; a nienawiścią za miłość moję.
Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.
6 Postawże nad nim bezbożnika, a przeciwnik niech stoi po prawej ręce jego.
Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.
7 Gdy przed sądem stanie, niech wynijdzie potępionym, a modlitwa jego niech się w grzech obróci.
Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.
8 Niech będą dni jego krótkie, a przełożeństwo jego niech inny weźmie.
Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.
9 Niech dzieci jego będą sierotami, a żona jego wdową.
Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.
10 Niech będą biegunami i tułaczami synowie jego, niech żebrzą, a niech żebrzą wychodząc z pustek swoich.
Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].
11 Niech lichwiarz załapi wszystko, co jest jego, a niech obcy rozchwycą pracę jego.
Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.
12 Niech nie będzie ktoby mu miłosierdzie pokazał, niech nie będzie, ktoby się zmiłował nad sierotami jego.
Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.
13 Potomkowie jego niech z korzenia wycięci będą; w drugiem pokoleniu niech będzie wygładzone imię ich.
Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.
14 Niech przyjdzie na pamięć nieprawość przodków jego przed Panem, a grzech matki jego niechaj nie będzie zgładzony.
Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.
15 Niech będą przed Panem ustawicznie, ażby wygładził z ziemi pamiątkę ich,
Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його
16 Przeto, że nie pamiętał, aby czynił miłosierdzie, ale prześladował człowieka nędznego i ubogiego, a tego, który był serca utrapionego, chciał zamordować.
за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.
17 Ponieważ umiłował przeklęstwo, niechże przyjdzie na niego; niechciał błogosławieństwa niechże będzie oddalone od niego.
Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.
18 A tak niech będzie obleczony w przeklęstwo, jako w szatę swoję; a niech wnijdzie jako woda we wnętrzności jego, a jako olej w kości jego.
Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.
19 Niech mu to będzie jako płaszcz do przodziania, a jako pas dla ustawicznego opasywania.
Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.
20 Takowa zapłata niech będzie przeciwnikom moim od Pana, i tym, którzy źle mówią przeciwko duszy mojej.
Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.
21 Ale ty, Panie! o Panie! użyj nademną litości dla imienia twego; a iż dobre jest miłosierdzie twoje, wyrwijże mię.
Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.
22 Bomci ja jest ubogi i nędzny, a serce moje zranione jest w wnętrznościach moich.
Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.
23 Jako cień, który ustępuje, uchodzić muszę; zganiają mię jako szarańczę.
Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.
24 Kolana moje upadają od postu, a ciało moje wychudło z tłustości.
Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.
25 Nadto stałem się im pośmiewiskiem; gdy mię widzą, kiwają głowami swemi.
Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.
26 Wspomóżże mię, o Panie, Boże mój! zachowaj mię według miłosierdzia swego,
Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.
27 Tak, aby poznać mogli, iż to ręka twoja, a żeś ty, Panie! to uczynił.
Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.
28 Niechże oni przeklinają, ty błogosław; którzy powstali, niech będą zawstydzeni, aby się weselił sługa twój.
Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.
29 Niech będą przeciwnicy moi w hańbę obleczeni, a niech się przyodzieją, jako płaszczem, zelżywością swoją.
Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.
30 Będę Pana wielce wysławiał usty swemi, a w pośród wielu chwalić go będę.
Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.
31 Przeto, że stoi po prawej stronie nędznemu, aby go wybawił od tych, którzy osądzają duszę jego.
Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.
