Psalmów 107
1 Wysławiajcie Pana: albowiem dobry; albowiem na wieki miłosierdzie jego.
„Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
2 Niech o tem powiedzą ci, których odkupił Pan, jako ich wykupił z ręki nieprzyjacielskiej,
хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
3 A zgromadził ich z ziem, od wschodu i od zachodu, od północy i od morza.
і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
4 Błądzili po puszczy, po pustyni bezdrożnej, miasta dla mieszkania nie znajdując.
Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
5 Byli głodnymi i pragnącymi, aż w nich omdlewała dusza ich.
голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
6 A gdy wołali do Pana w utrapieniu swojem, z ucisku ich wyrywał ich;
І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
7 I prowadził ich drogą prostą, aby przyszli do miasta, w któremby mieszkali.
І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
8 Niechajże wysławiają przed Panem miłosierdzie jego, a dziwne sprawy jego przed synami ludzkimi:
Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
9 Iż napoił duszę pragnącą, a duszę zgłodniałą napełnił dobrami.
бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
10 Którzy siedzą w ciemności i w cieniu śmierci, ściśnieni będąc nędzą i żelazem,
Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
11 Przeto, że byli odpornymi wyrokom Bożym, a radą Najwyższego pogardzili;
бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
12 Dla czego poniżył biedą serce ich; upadli, a nie był, ktoby ratował.
Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
13 A gdy wołali do Pana w utrapieniu swojem, z ucisków ich wybawiał ich.
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
14 Wywodził ich z ciemności, i z cienia śmierci, a związki ich potargał.
І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
15 Niechajże wysławiają przed Panem miłosierdzie jego, a dziwne sprawy jego przed synami ludzkimi.
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
16 Przeto, że kruszy bramy miedziane, a zawory żelazne rąbie.
бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
17 Szaleni dla drogi przewrotności swojej, i dla nieprawości swej utrapieni bywają.
Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
18 Wszelki pokarm brzydzi sobie dusza ich, aż się przybliżają do bram śmierci.
Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
19 Gdy wołają do Pana w utrapieniu swojem, z ucisków ich wybawia ich.
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
20 Posyła słowo swe, i uzdrawia ich, a wybawia ich z grobu.
Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
21 Niechajże wysławiają przed Panem miłosierdzie jego, a dziwne sprawy jego przed synami ludzkimi;
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
22 I ofiarując ofiary chwały, niech opowiadają sprawy jego z wesołem śpiewaniem.
і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
23 Którzy się pławią na morzu w okrętach, pracujący na wodach wielkich:
Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
24 Ci widują sprawy Pańskie, i dziwy jego na głębi.
вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
25 Jako jedno rzecze, wnet powstanie wiatr gwałtowny, a podnoszą się nawałności morskie.
Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
26 Wstępują aż ku niebu, i zaś zstępują do przepaści, tak, iż się dusza ich w niebezpieczeństwie rozpływa.
до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
27 Bywają miotani, a potaczają się jako pijany, a wszystka umiejętność ich niszczeje.
Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
28 Gdy wołają do Pana w utrapieniu swojem, z ucisków ich wybawia ich.
Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
29 Obraca burzę w ciszę, tak, że umilkną nawałności ich.
Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
30 I weselą się, że ucichło; a tak przywodzi ich do portu pożądanego.
і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
31 Niechajże wysławiają przed Panem miłosierdzie jego, a dziwne sprawy jego przed synami ludzkimi.
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
32 Niech go wywyższają w zgromadzeniu ludu, a w radzie starców niechaj go chwalą.
Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
33 Obraca rzeki w pustynię, a potoki wód w suszę;
Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
34 Ziemię urodzajną obraca w niepłodną dla złości tych, którzy w niej mieszkają.
плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
35 Pustynie obraca w jeziora, a ziemię suchą w strumienie wód.
Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
36 I osadza w nich głodnych, aby zakładali miasta ku mieszkaniu;
і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
37 Którzy posiewają pole, a sadzą winnice, i zgromadzają sobie pożytek z urodzaju.
і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
38 Takci im on błogosławi, że się bardzo rozmnażają, a dobytku ich nie umniejsza.
І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
39 Ale podczas umniejszeni i poniżeni bywają okrucieństwem, nędzą, i utrapieniem;
Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
40 Gdy wylewa wzgardę na książąt, dopuszczając, aby błądzili po puszczy bezdrożnej.
Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
41 Onci nędznego z utrapienia podnosi, i rozmnaża rodzinę jego jako trzodę.
а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
42 To widząc uprzejmi rozweselą się, a wszelka nieprawość zatka usta swe.
Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
43 Ale któż jest tak mądry, aby to upatrywał, i wyrozumiewał wszystkie litości Pańskie?
Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
