Psalmów 106
1 Halleluja. Wysławiajcie Pana; albowiem dobry, albowiem na wieki miłosierdzie jego.
Алілу́я!
2 Któż wysłowi niezmierną moc Pańską, a wypowie wszystkę chwałę jego?
Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
3 Błogosławieni, którzy strzegą sądu, a czynią sprawiedliwość na każdy czas.
Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
4 Pamiętaj na mię, Panie! dla miłości ku ludowi swemu; nawiedźże mię zbawieniem swojem,
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
5 Abym używał dobrego z wybranymi twoimi, a weselił się w radości narodu twego, i chlubił się wespół z dziedzictwem twojem.
щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
6 Zgrzeszyliśmy z ojcami swymi; niesprawiedliwieśmy czynili, i nieprawość popełniali.
Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
7 Ojcowie nasi w Egipcie nie zrozumieli cudów twoich, ani pamiętali na wielkość miłosierdzia twego; ale odpornymi byli przy morzu Czerwonem.
Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
8 A wszakże ich wyswobodził dla imienia swego, aby oznajmił moc swoję.
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
9 Bo zgromił morze Czerwone, i wyschło, a przewiódł ich przez przepaści, jako przez puszczę.
Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
10 A tak zachował ich od ręki tego, który ich miał w nienawiści, a wykupił ich z ręki nieprzyjacielskiej.
І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
11 W tem okryły wody tych, którzy ich ciążyli; nie został ani jeden z nich.
і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
12 A choć uwierzyli słowom jego, i wysławiali chwałę jego:
Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
13 Przecież prędko zapomnieli na sprawy jego, i nie czekali na rady jego.
Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
14 Ale zdjęci będąc chciwością na puszczy, kusili Boga na pustyniach.
і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
15 I dał im, czego żądali, a wszakże przepuścił suchoty na nich.
і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
16 Zatem gdy się wzruszyli zawiścią przeciw Mojżeszowi w obozie, i przeciw Aaronowi, świętemu Pańskiemu:
Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
17 Otworzyła się ziemia, i pożarła Datana, i okryła rotę Abironową,
Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
18 I zapalił się ogień na zebranie ich; płomień spalił niepobożnych.
і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
19 Sprawili i cielca na Horebie, i kłaniali się bałwanowi litemu,
Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
20 I odmienili chwałę swą w podobieństwo wołu, jedzącego trawę.
і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
21 Zapomnieli na Boga, wybawiciela swego, który czynił wielkie rzeczy w Egipcie;
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
22 Rzeczy dziwne w ziemi Chamowej, rzeczy straszne przy morzu Czerwonem.
у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
23 Przetoż rzekł, że ich chciał wytracić, gdyby się był Mojżesz, wybrany jego, nie stawił w onem rozerwaniu przed nim, a nie odwrócił popędliwości jego, aby ich nie tracił.
І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
24 Wzgardzili też ziemią pożądaną, nie wierząc słowu jego.
Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
25 I szemrząc w namiotach swoich, nie byli posłuszni głosowi Pańskiemu.
і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
26 Przetoż podniósł rękę swoję przeciwko nim, aby ich pobił na puszczy;
І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
27 A żeby rozrzucił nasienie ich między pogan, i rozproszył ich po ziemiach.
і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
28 Sprzęgli się też byli z bałwanem Baalfegorem, a jedli ofiary umarłych.
І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
29 A tak draźnili Boga sprawami swemi, że się na nich oborzyła plaga;
і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
30 Aż się zastawił Finees, a pomstę uczynił, i rozerwana jest ona plaga;
І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
31 Co mu poczytano ku sprawiedliwości od narodu do narodu, aż na wieki.
і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
32 Znowu go byli wzruszyli do gniewu u wód Meryba, tak, iż się źle działo i z Mojżeszem dla nich.
І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
33 Albowiem rozdraźnili ducha jego, że wyrzekł co niesłuszne usty swemi.
бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
34 Nadto nie wytracili onych narodów, o których im był Pan powiedział.
Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
35 Ale pomięszawszy się z onemi narodami, nauczyli się spraw ich:
і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
36 I służyli bałwanom ich, które im były sidłem.
І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
37 Albowiem dyjabłom ofiarowali synów swoich, i córki swoje,
І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
38 I wylewali krew niewinną, krew synów swoich, i córek swoich, których ofiarowali bałwanom rytym Chananejskim, tak, że splugawiona była ziemia onem krwi rozlaniem.
— і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
39 I zmazali się sprawami swemi, a cudzołożyli wynalazkami swemi.
і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
40 Przetoż zapaliwszy się Pan w popędliwości przeciw ludowi swemu, obrzydził sobie dziedzictwo swoje,
І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
41 I podał ich w ręce poganom; a panowali nad nimi, którzy ich mieli w nienawiści;
і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
42 I uciskali ich nieprzyjaciele ich, tak, że poniżeni byli pod ręką ich.
і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
43 Częstokroć ich wybawiał; wszakże go oni wzruszali do gniewu radami swemi, zaczem poniżeni byli dla nieprawości swoich.
Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
44 A wszakże wejrzał na ucisk ich, i usłyszał wołanie ich.
Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
45 Bo sobie wspomniał na przymierze swoje z nimi, a żałował tego według wielkiej litości swojej.
і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
46 Tak, że im zjednał miłosierdzie przed oczyma wszystkich, którzy ich byli pojmali.
і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
47 Wybawże nas, Panie, Boże nasz! a zgromadź nas z tych pogan, abyśmy wysławiali imię świętobliwości twojej, a chlubili się w chwale twojej.
Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
48 Błogosławiony Pan, Bóg Izraelski, od wieków aż na wieki; na co niech rzecze wszystek lud: Amen, Halleluja.
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
