Psalmów 105
1 Wysławiajcie Pana; ogłaszajcie imię jego; opowiadajcie między narodami sprawy jego.
Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
2 Śpiewajcie mu, śpiewajcie mu psalmy, rozmawiajcie o wszystkich cudach jego.
Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
3 Chlubcie się imieniem świętem jego; niech się weseli serce szukających Pana.
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
4 Szukajcież Pana i mocy jego; szukajcie oblicza jego zawsze.
Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
5 Przypominajcie sobie dziwy jego, które czynił, cuda jego i sądy ust jego.
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
6 Wy nasienie Abrahama, sługi jego! Wy synowie Jakóbowi, wybrani jego!
ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
7 Onci jest Pan, Bóg nasz, po wszystkiej ziemi sądy jego.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
8 Pamięta wiecznie na przymierze swoje: na słowo, które przykazał aż do tysiącznego pokolenia;
Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
9 Które postanowił z Abrahamem, i na przysięgę swą uczynioną Izaakowi.
що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
10 Bo je postanowił Jakóbowi za ustawę, a Izraelowi za umowę wieczną.
Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
11 Mówiąc: Tobie dam ziemię Chananejską za sznur dziedzictwa waszego;
говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
12 Kiedy ich był mały poczet, prawie mały poczet, a jeszcze w niej byli przychodniami.
Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
13 Przechodzili zaiste od narodu do narodu, a z królestwa innego ludu;
і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
14 Nie dopuszczał nikomu, aby im miał krzywdę czynić; nawet karał dla nich i królów, mówiąc:
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
15 Nie tykajcie pomazańców moich, a prorokom moim nie czyńcie nic złego.
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
16 Gdy przywoławszy głód na ziemię, wszystkę podporę chleba pokruszył.
І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
17 Posłał przed nimi męża, który był za niewolnika sprzedany, to jest Józefa;
Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
18 Którego nogi pętami trapili, a żelazo ścisnęło ciało jego,
Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
19 Aż do onego czasu, gdy się o nim wzmianka stała; mowa Pańska doświadczała go.
аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
20 Posławszy król kazał go puścić; ten, który panował nad narodami, wolnym go uczynił.
Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
21 Postanowił go panem domu swego, i książęciem nad wszystką dzierżawą swoją,
Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
22 Aby władał i książętami jego według zdania duszy swojej, i starców jego mądrości nauczał.
щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
23 Potem wszedł Izrael do Egiptu, a Jakób był gościem w ziemi Chamowej;
І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
24 Gdzie rozmnożył Bóg lud swój bardzo, i uczynił go możniejszym nad nieprzyjaciół jego.
А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
25 Odmienił serce ich, iż mieli w nienawiści lud jego, a zmyślali zdrady przeciw sługom jego.
Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
26 Posłał Mojżesza, sługę swego i Aarona, którego obrał;
Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
27 Którzy im przedłożyli słowa znaków jego, i cuda w ziemi Chamowej.
— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
28 Posłał ciemności, i zaćmiło się, a nie byli odpornymi słowu jego.
Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
29 Obrócił wody ich w krew, a pomorzył ryby w nich.
Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
30 Wydała ziemia ich mnóstwo żab, i były w pałacach królów ich.
Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
31 Rzekł, a przyszła rozmaita mucha, i mszyce we wszystkich granicach ich.
Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
32 Dał grad miasto deszczu, ogień palący na ziemię ich.
Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
33 Także potłukł winnice ich, i figi ich, a pokruszył drzewa w granicach ich.
І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
34 Rzekł, a przyszła szarańcza, i chrząszczów niezliczone mnóstwo;
Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
35 I pożarły wszelkie ziele w ziemi ich, a pojadły urodzaje ziemi ich.
усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
36 Nawet pobił wszystko pierworodztwo w ziemi ich, początek wszystkiej siły ich.
I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
37 Tedy ich wywiódł ze srebrem i ze złotem, a nie był nikt słaby między pokoleniem ich.
І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
38 Radował się Egipt, gdy oni wychodzili; albowiem był przypadł na nich strach ich.
Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
39 Rozpostarł obłok na okrycie ich, a ogień na oświecanie nocy.
Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
40 Na żądanie ich przywiódł przepiórki, a chlebem niebieskim nasycił ich.
Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
41 Otworzył skałę i wypłynęły wody, a płynęły po suchych miejscach jako rzeka.
Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
42 Albowiem wspomniał na słowo świętobliwości swojej, które rzekł do Abrahama, sługi swego.
бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
43 Przetoż wywiódł lud swój z weselem, a z śpiewaniem wybranych swoich.
І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
44 I podał im ziemię pogan, a posiedli prace narodów.
І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
45 Aby zachowali ustawy jego, a prawa jego przestrzegali. Halleluja.
щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
