Psalmów 104
1 Błogosław, duszo moja! Panu. Panie, Boże mój! wielceś jest wielmożnym; chwałę i ozdobę przyoblokłeś.
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти звеличився, зодягнувся у славу й велич.
2 Przyodziałeś się światłością jako szatą; rozciągnąłeś niebiosa jako oponę.
Він огортається світлом, немов шатами; розстилає небеса, як покривало;
3 Któryś zasklepił na wodach pałace swoje; który używasz obłoków miasto wozów; który chodzisz na skrzydłach wiatrowych;
закладає на водах основи Своїх вишніх світлиць. Він робить хмари Своєю колісницею, крокує на крилах вітру.
4 Który czynisz duchy posłami swymi; ty czynisz sługi swe ogniem pałającym.
Він робить Своїми посланцями вітри, Своїми слугами – полум’я вогню.
5 Ugruntowałeś ziemię na słupach jej, tak, że się nie poruszy na wieki wieczne.
Він заклав землю на її основах, тому не похитнеться вона повік-віків!
6 Przepaścią jako szatą przyodziałeś ją był, tak, że wody stały nad górami.
Ти вкрив її безоднею, мов одягом, на горах стояли води,
7 Na zgromienie twojerozbiegły się, a na głos pogromu twego prędko zuciekały.
[та] від грізного крику Твого побігли вони, від голосу грому Твого пустилися навтіки.
8 Wstąpiły góry, zniżyły się doliny na miejsce, któreś im założył.
Піднялися були в гори вони та спустилися в долини, до місця, яке Ти влаштував для них.
9 Zamierzyłeś im kres, aby go nie przestępowały, ani się wracały na okrycie ziemi.
Ти поклав межу, яку вони не перейдуть, не вкриють вони знову землі.
10 Który wypuszczasz źródła po dolinach, aby płynęły między górami,
Ти посилаєш води джерела в річища, між горами течуть вони,
11 A napój dawały wszystkiemu zwierzowi polnemu; a z nich gaszą leśne osły pragnienie swoje.
напувають усіх звірів польових; [там] втамовують свою спрагу дикі віслюки.
12 Przy nich mieszka ptastwo niebieskie, a z pośród gałązek głos wydaje.
При [водах] тих живуть птахи небесні, з-поміж гілля подають голос.
13 Który pokrapiasz góry z pałaców swoich, aby się z owoców spraw twoich nasycała ziemia.
Він напуває гори з вишніх світлиць Своїх. Від плоду діянь Твоїх насичується земля.
14 Za twoją sprawą rośnie trawa dla bydła, a zioła na pożytek człowieczy; ty wywodzisz chleb z ziemi:
Ти вирощуєш траву для худоби й збіжжя для потреб людини, щоб вивести їжу із землі,
15 I wino, które uwesela serce człowiecze, od którego się lśni twarz jako od oleju; i chleb, który zatrzymuje żywot ludzki.
і вино, що серце людське веселить, щоб сяяло обличчя від олії і хлібом зміцнилося серце людини.
16 Nasycone bywają i drzewa Pańskie, i cedry Libanu, których nasadził;
Насичуються дерева Господні, кедри ліванські, які Він насадив.
17 Na których ptaki gniazda swe mają, i bocian na jedlinach ma dom swój.
Там птахи в’ють гнізда, домівка лелеки – на кипарисах.
18 Góry wysokie dzikim kozom, a skały są ucieczką królikom.
Високі гори диким козлам належать, скелі – притулок даманів.
19 Uczynił miesiąc dla pewnych czasów, a słońce zna zachód swój.
Він створив місяць, щоб час визначати; сонце знає, коли йому заходити.
20 Przywodzisz ciemność, i bywa noc, w którą wychodzą wszystkie zwierzęta leśne.
Ти наводиш темряву, і настає ніч, коли рухаються всі звірі лісові.
21 Lwięta ryczą do łupu, i szukają od Boga pokarmu swego.
Молоді леви ричать за здобиччю, просячи собі у Бога їжу.
22 Lecz gdy słońce wznijdzie, zaś się zgromadzają, i w jamach swoich kładą się.
Сходить сонце – вони збираються разом і лягають у своє лігво.
23 Tedy wychodzi człowiek do roboty swojej, i do pracy swojej aż do wieczora.
Людина виходить на свою працю й на роботу свою аж до вечора.
24 O jakoż wielkie są sprawy twoje, Panie! te wszystkie mądrześ uczynił, a napełniona jest ziemia bogactwem twojem.
Які численні діяння Твої, Господи! Усе Ти мудро створив; земля наповнена створіннями Твоїми.
25 W morzu zaś wielkiem i bardzo szerokiem, tam są płazy, którym nie masz liczby, i zwierzęta małe i wielkie.
Ось море велике й просторе, там живина кишить без ліку, живі істоти – малі й великі.
26 Po niem okręty przechodzą, i wieloryb, któregoś ty stworzył, aby w niem igrał.
Там ходять кораблі, там цей Левіятан, якого Ти створив, щоб бавився він у морі.
27 Wszystko to na cię oczekuje, abyś im dał pokarm czasu swego.
Усі вони очікують від Тебе, що Ти даси їм їжу своєчасно.
28 Gdy im dajesz, zbierają; gdy otwierasz rękę twoję, nasycone bywają dobremi rzeczami.
Ти даєш їм – вони приймають, відкриваєш руку Твою – насичуються благом.
29 Lecz gdy ukrywasz oblicze twoje, trwożą sobą; gdy odbierasz ducha ich, giną, i w proch się swój obracają.
Сховаєш обличчя Своє – вони бентежаться. Забираєш дух їхній – гинуть і повертаються в порох [земний].
30 Gdy wysyłasz ducha twego, stworzone bywają, i odnawiasz oblicze ziemi.
Пошлеш духа Свого – вони створюються, і Ти оновлюєш обличчя землі.
31 Niechajże będzie chwała Pańska na wieki; niech się rozweseli Pan w sprawach swoich.
Нехай буде слава Господня навіки, нехай радіє Господь діянням Своїм!
32 On gdy wejrzy na ziemię, zadrży; dotknie się gór, a zakurzą się.
Він погляне на землю, і вона затремтить; торкнеться до гір, і вони задимлять.
33 Będę śpiewał Panu za żywota mego; będę śpiewał Bogu memu, póki mię staje.
Я співатиму Господеві[усе] життя моє; співатиму Богові моєму, поки існую.
34 O nim będzie wdzięczna mowa moja, a ja się rozweselę w Panu.
Нехай буде приємним Йому мій роздум: я радітиму в Господі.
35 Oby byli wytraceni grzesznicy z ziemi, a niezbożnych aby już nie było! Błogosław, duszo moja! Panu. Halleluja.
Нехай згинуть грішники із землі й нечестивих більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!
