Przysłów 15
1 Odpowiedź łagodna uśmierza gniew; ale słowa przykre wzruszają popędliwość.
Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
2 Język mądrych zdobi umiejętność; ale usta głupich wywierają głupstwo.
Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
3 Na każdem miejscu oczy Pańskie upatrują złe i dobre.
Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
4 Zdrowy język jest drzewo żywota; ale przewrotność z niego jest jako zdruzgotanie od wiatru.
Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
5 Głupi gardzi karaniem ojca swego; ale kto przyjmuje napomnienie, stanie się ostrożnym.
Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
6 W domu sprawiedliwego jest dostatek wielki; ale w dochodach niepobożnego zamięszanie.
Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
7 Wargi mądrych sieją umiejętność; ale serce głupich nie tak.
Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
8 Ofiara niepobożnych jest obrzydliwością Panu; ale modlitwa szczerych podoba mu się.
Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
9 Obrzydliwością Panu jest droga bezbożnego, ale tego, co idzie za sprawiedliwością, miłuje.
Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10 Karanie srogie należy temu, co opuszcza drogę; a kto ma w nienawiści karność, umrze.
Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! (Sheol h7585)
12 Naśmiewca nie miłuje tego, który go karze, ani do mądrych przychodzi.
Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
13 Serce wesołe uwesela twarz; ale dla żałości serca duch strapiony bywa.
Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
14 Serce rozumne szuka umiejętności; ale usta głupich karmią się głupstwem
Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
15 Wszystkie dni ubogiego są złe; ale kto jest wesołego serca, ma gody ustawiczne.
Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
16 Lepsza jest trocha w bojaźni Pańskiej, niżeli skarb wielki z kłopotem.
Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
17 Lepszy jest pokarm z jarzyny, gdzie jest miłość, niżeli z karmnego wołu, gdzie jest nienawiść.
Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
18 Mąż gniewliwy wszczyna swary; ale nierychły do gniewu uśmierza zwady.
Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
19 Droga leniwego jest jako płot cierniowy, ale ścieszka szczerych jest równa.
Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
20 Syn mądry uwesela ojca; ale głupi człowiek lekce waży matkę swoję.
Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
21 Głupstwo jest weselem głupiemu, ale człowiek roztropny prostuje drogę swoję.
Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
22 Gdzie niemasz rady, rozsypują się myśli; ale w mnóstwie radców ostoją się.
Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
23 Weseli się człowiek z odpowiedzi ust swoich: bo słowo według czasu wyrzeczone, o jako jest dobre!
Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. (Sheol h7585)
25 Pan wywróci dom pysznych; ale wdowy granicę utwierdzi.
Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
26 Myśli złego są obrzydliwością Panu! ale powieści czystych są przyjemne.
Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
27 Kto chciwie naśladuje łakomstwa, zamięszanie czyni w domu swoim; ale kto ma w nienawiści dary, będzie żył.
Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
28 Serce sprawiedliwego przemyśliwa, co ma mówić; ale usta niepobożnych wywierają złe rzeczy.
Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
29 Dalekim jest Pan od niepobożnych; ale modlitwę sprawiedliwych wysłuchiwa.
Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
30 Światłość oczów uwesela serce, a wieść dobra tuczy kości.
Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
31 Ucho, które słucha karności żywota, w pośrodku mądrych mieszkać będzie.
Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
32 Kto uchodzi ćwiczenia, zaniedbywa duszy swojej; ale kto przyjmuje karanie, ma rozum.
Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
33 Bojaźń Pańska jest ćwiczenie się w mądrości, a sławę uprzedza poniżenie.
Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
