Łukasza 21
1 A spojrzawszy ujrzał bogacze rzucające dary swoje do skarbnicy.
[Ісус] дивився, як багатії клали свої дари в скарбницю [Храму].
2 Ujrzał też i niektórą wdowę ubożuchną, wrzucającą tamże dwa drobne pieniążki.
Побачив Він також і бідну вдову, яка поклала туди дві лепти.
3 I rzekł: Prawdziwieć wam powiadam, żeć ta uboga wdowa więcej niż ci wszyscy wrzuciła.
І промовив: «Істинно кажу вам: ця бідна вдова поклала більше, ніж усі інші,
4 Ci bowiem wszyscy z tego, co im zbywało, wrzucili do darów Bożych, ale ta z niedostatku swego wszystkę żywność, którą miała, wrzuciła.
бо всі клали зі свого достатку, а вона зі своєї бідності поклала все, що в неї було на прожиток».
5 A gdy niektórzy mówili o kościele, iż był pięknym kamieniem i upominkami ozdobiony, rzekł:
Коли присутні заговорили про Храм, що він прикрашений дорогоцінним камінням та дарами, Він сказав:
6 Z tego, co widzicie, przyjdą dni, w które nie będzie zostawiony kamień na kamieniu, który by nie był rozwalony.
―Прийдуть дні, коли з того, що бачите, не залишиться каменя на камені, який не був би зруйнований.
7 I pytali go, mówiąc: Nauczycielu! kiedyż to będzie? a co za znak, gdy się to będzie miało dziać?
І запитали Його: ―Учителю, коли це станеться? І яка ознака того, що це має статися?
8 A on rzekł: Patrzcie, abyście nie byli zwiedzeni; boć wiele ich przyjdzie w imieniu mojem, mówiąc: Jam jest Chrystus, a czas się przybliżył; nie udawajcież się tedy za nimi.
Він відповів: ―Дивіться, щоб ніхто не ввів вас в оману, бо багато хто прийде в ім’я Моє й казатиме: «Це Я!» і «Час наблизився!» Не йдіть за ними!
9 A gdy usłyszycie o wojnach i rozruchach, nie lękajcie się; albowiem musi to być pierwej, aleć jeszcze nie tu jest koniec.
Коли почуєте про війни та повстання, не лякайтеся: спочатку все це має статися, але кінець буде не відразу.
10 Tedy im mówił: Powstanie naród przeciwko narodowi, i królestwo przeciwko królestwu;
Тоді сказав їм: ―Повстане народ проти народу й царство проти царства.
11 I będą miejscami wielkie trzęsienia ziemi, i głody i mory, także strachy i znaki wielkie z nieba będą.
Будуть сильні землетруси в різних місцях, голод та чума. Будуть відбуватися страшні події та великі знамення на небі.
12 Ale przed tem wszystkiem wrzucą na was ręce swoje, i będą was prześladować, podawając do bóżnic i do więzienia, wodząc przed króle i przed starosty dla imienia mego.
Але перед тим, як все це відбудеться, накладуть на вас руки та переслідуватимуть вас. Видаватимуть вас у синагоги та в’язниці, поведуть вас до царів та правителів через ім’я Моє.
13 A to was spotka na świadectwo.
І це дасть вам можливість свідчити.
14 Przetoż złóżcie to do serc waszych, abyście przed czasem nie myślili, jako byście odpowiadać mieli.
Отже, покладіть собі в серця не турбуватись завчасно, що говорити на свій захист,
15 Albowiem ja wam dam usta i mądrość, której nie będą mogli odeprzeć, ani się sprzeciwić wszyscy przeciwnicy wasi.
бо Я дам вам слова й таку мудрість, якій не зможуть противитися й суперечити всі ваші противники.
16 A będziecie też wydani od rodziców i od braci i od krewnych i od przyjaciół, i zabiją niektóre z was;
Вас будуть зраджувати навіть ваші батьки, брати, родичі та друзі. Декого з вас вбиватимуть.
17 Będziecie w nienawiści u wszystkich dla imienia mego.
І всі будуть ненавидіти вас через Моє ім’я.
18 Ale ani włos z głowy waszej nie zginie.
Але жодна волосина з вашої голови не пропаде.
19 W cierpliwości waszej posiadajcie dusze wasze.
Терпінням вашим ви здобудете душі ваші.
20 A gdy ujrzycie Jeruzalem od wojsk otoczone, tedy wiedzcie, żeć się przybliżyło spustoszenie jego.
Коли ж побачите Єрусалим, оточений військами, тоді знайте, що його спустошення наблизилось.
21 Tedy ci, co są w Judzkiej ziemi, niech uciekają na góry, a ci, co są w pośrodku jej, niech wychodzą, a ci, co są w polach, niechaj nie wchodzą do niej.
Тоді ті, що в Юдеї, нехай тікають у гори; ті, що в Єрусалимі, нехай виходять із нього; а ті, що будуть на полях, нехай до нього не входять.
22 Albowiem te dni są pomsty, aby się wypełniło wszystko, co napisane.
Бо це буде час помсти, коли все написане здійсниться.
23 Ale biada brzemiennym i piersiami karmiącym w owe dni! albowiem będzie ucisk wielki w tej ziemi i gniew Boży nad tym ludem.
Горе вагітним і тим, що будуть годувати грудьми в ті дні, бо велике лихо буде на землі та гнів на цьому народі.
24 I polegną od ostrza miecza, i zapędzeni będą w niewolę między wszystkie narody, i będzie Jeruzalem deptane od pogan, aż się wypełnią czasy pogan.
[Люди] будуть гинути від меча, їх заберуть у полон поміж усі народи. Єрусалим топтатимуть язичники, аж доки час язичників не закінчиться.
25 Tedy będą znaki na słońcu i na księżycu i na gwiazdach, a na ziemi uciśnienie narodów z rozpaczą, gdy zaszumi morze i wały;
І будуть знамення на сонці, місяці та зірках, а на землі буде жах між народами та розгубленість від ревіння морських хвиль.
26 Tak, iż ludzie drętwieć będą przed strachem i oczekiwaniem tych rzeczy, które przyjdą na wszystek świat; albowiem mocy niebieskie poruszą się.
Люди вмиратимуть від страху в очікуванні подій, що насуваються на людство, бо сили небесні захитаються.
27 A tedy ujrzą Syna człowieczego, przychodzącego w obłoku z mocą i chwałą wielką.
І тоді [люди] побачать Сина Людського, Який приходить на хмарі з великою силою та славою.
28 A gdy się to pocznie dziać, spoglądajcież a podnoście głowy wasze, przeto iż się przybliża odkupienie wasze.
Коли ці речі почнуть збуватися, ви встаньте та підійміть ваші голови, бо наближається визволення ваше.
29 I powiedział im podobieństwo: Spojrzyjcie na figowe drzewo i na wszystkie drzewa;
Потім сказав їм цю притчу: ―Дивіться на смоковницю та на всі дерева:
30 Gdy się już pukają, widząc to sami to uznawacie, że już blisko jest lato.
коли на них з’являється листя, знаєте, що літо вже близько.
31 Także i wy, gdy ujrzycie, iż się to dzieje, wiedzcie, że blisko jest królestwo Boże.
Так і ви, коли побачите, що це збувається, знайте: Царство Боже вже близько.
32 Zaprawdę powiadam wam, żeć nie przeminie ten wiek, ażby się to wszystko stało.
Істинно кажу вам: не мине цей рід, поки все це не станеться.
33 Niebo i ziemia przeminą, ale słowa moje nie przeminą.
Небо та земля проминуть, але слова Мої не проминуть.
34 A strzeżcie się, aby snać nie były obciążone serca wasze obżarstwem i opilstwem i pieczołowaniem o ten żywot, a nagle by na was przyszedł ten dzień.
Будьте уважні, щоб ваші серця не обтяжували ненажерство, п’янство та життєві турботи і щоб день той не застав вас зненацька,
35 Albowiem jako sidło przypadnie na wszystkie, którzy mieszkają na obliczu wszystkiej ziemi.
як пастка. Бо він прийде несподівано для всіх, хто живе на землі.
36 Przetoż czujcie, modląc się na każdy czas, abyście byli godni ujść tego wszystkiego, co się dziać ma, i stanąć przed Synem człowieczym.
Завжди пильнуйте та моліться, щоб мати змогу уникнути всього того, що має відбутися, і стати перед Сином Людським.
37 I nauczał we dnie w kościele; ale w nocy wychodząc, przebywał na górze, którą zowią oliwną.
Кожен день [Ісус] навчав у Храмі, а вночі виходив та перебував на горі, що зветься Оливною.
38 A wszystek lud rano się schodził do niego, aby go słuchał w kościele.
Увесь народ збирався зранку в Храмі, аби слухати Його.
