Lamentacje 3
1 Jam jest ten mąż, którym widział utrapienie od rózgi rozgniewania Bożego.
(Аләф) Мән униң ғәзәп тайиғини йәп җәбир-зулум көргән адәмдурмән.
2 Zaprowadził mię, i zawiódł do ciemności, a nie do światłości;
Мени У һайдивәтти, Нурға әмәс, бәлки қараңғулуққа маңдурди;
3 Tylko się na mię obórzył, a obrócił rękę swoję przez cały dzień.
Бәрһәқ, У күн бойи қолини маңа қайта-қайта һуҗум қилдурди;
4 Do starości przywiódł ciało moje i skórę moję, a połamał kości moje.
(Бәт) Әтлиримни вә терилиримни қақшал қиливәтти, Сүйәклиримни сундурувәтти.
5 Obudował mię a ogarnął żółcią i pracą;
У маңа муһасирә қурди, Өт сүйи вә җапа билән мени қапсивалди.
6 W ciemnych miejscach posadził mię, jako tych, którzy dawno pomarli.
У мени өлгили узун болғанлардәк қап қараңғу җайларда турушқа мәҗбур қилди.
7 Ogrodził mię, abym nie wyszedł, obciążył okowy moje;
(Гимәл) У мени чиқалмайдиған қилип читлап қоршивалди; Зәнҗиримни еғир қилди.
8 A choć wołam i krzyczę, zatula uszy na modlitwę moję.
Мән вақирап нида қилсамму, У дуайимни һеч иштимиди.
9 Ogrodził drogę moję ciosanym kamieniem, ścieszki moje wywrócił.
У йоллиримни җипсилашқан таш там билән тосувалди, Чиғир йоллиримни әгир-тоқай қиливәтти.
10 Jest jako niedźwiedziem czyhającym na mię, jako lwem w skrytościach.
(Даләт) У маңа пайлап ятқан ейиқтәк, Пистирмида ятқан ширдәктур.
11 Drogi moje odwrócił, owszem, rozszarpał mię, i uczynił mię spustoszoną.
Мени йоллиримдин бурап тетма-титма қилди; Мени түгәштүрди.
12 Naciągnął łuk swój, a postawił mię jako cel strzałom swym.
У оқясини керип, Мени оқиниң қариси қилди.
13 Przestrzelił nerki moje strzałami z sajdaka swego.
(Хе) Оқденидики оқларни бөрәклиримгә санҗитқузди.
14 Jestem pośmiewiskiem ze wszystkim ludem moim, pieśnią ich przez cały dzień.
Мән өз хәлқимгә рәсва объекти, Күн бойи уларниң мәсқирә нахшисиниң нишани болдум.
15 Nasyca mię gorzkościami; upija mię piołunem.
У маңа зәрдабни тойғичә жутқузуп, Кәкрә сүйини тойғичә ичкүзди.
16 Nadto pokruszył o kamyczki zęby moje, i pogrążył mię w popiele.
(Вав) У чишлиримни шеғил ташлар билән чеқивәтти, Мени күлләрдә түгүлдүрди;
17 Takeś oddalił, o Boże! od pokoju duszę moję, aż na wczasy zapominam.
Җеним тинич-хатирҗәмликтин жирақлаштурулди; Арамбәхшниң немә екәнлигини унтуп кәттим.
18 I mówię: Zginęła siła moja, i nadzieja moja, którąm miał w Panu.
Мән: «Дәрманим қалмиди, Пәрвәрдигардин үмүтүм қалмиди» — дедим.
19 Wszakże wspominając na utrapienie moje, i na płacz mój, na piołun, i na żółć.
(Заин) Мениң хар қилинғанлиримни, сәргәдан болғанлиримни, Әмән вә өт сүйини [йәп-ичкинимни] есиңгә кәлтүргәйсән!
20 Wspominając ustawicznie, uniża się we mnie dusza moja.
Җеним буларни һәрдайим әсләватиду, Йәргә кирип кәткидәк болмақта.
21 Przywodząc to sobie do serca swego, mam nadzieję.
Лекин шуни көңлүмгә кәлтүрүп әсләймәнки, Шуниң билән үмүт қайтидин яниду, —
22 Wielkie jest miłosierdzie Pańskie, żeśmy do szczętu nie zginęli; nie ustawają zaiste litości jego.
(Хәт) Мана, Пәрвәрдигарниң өзгәрмәс меһриванлиқлири! Шуңа биз түгәшмидуқ; Чүнки Униң рәһимдиллиқлириниң айиғи йоқтур;
23 Ale się na każdy poranek odnawiają; wielka jest prawda twoja.
Улар һәр сәһәрдә йеңилиниду; Сениң һәқиқәт-садиқлиғиң толиму молдур!
24 Pan jest działem moim, mówi dusza moja, dlatego mam w nim nadzieję.
Өз-өзүмгә: «Пәрвәрдигар мениң несивәмдур; Шуңа мән Униңға үмүт бағлаймән» — дәймән.
25 Dobry jest Pan tym, którzy nań oczekują, duszy takowej, która go szuka.
(Тәт) Пәрвәрдигар Өзини күткәнләргә, Өзини издигән җан егисигә меһривандур;
26 Dobrze jest, cierpliwie oczekiwać na zbawienie Pańskie.
Пәрвәрдигарниң ниҗатини күтүш, Уни сүкүт ичидә күтүш яхшидур.
27 Dobrze jest mężowi nosić jarzmo od dzieciństwa swego;
Адәмниң яш вақтида боюнтуруқни көтириши яхшидур.
28 Który będąc opuszczony, cierpliwym jest w tem, co nań włożono;
(Йод) У йеганә болуп сүкүт қилип олтарсун; Чүнки Рәб буни униңға жүклиди.
29 Kładzie w prochu usta swe, ażby się okazała nadzieja;
Йүзини топа-тупраққа тәккүзсун, — Еһтимал, үмүт болуп қалар?
30 Nadstawia bijącemu policzka, a nasycony bywa obelżeniem.
Мәңзини урғучиға тутуп бәрсун; Тил-аһанәтләрни тойғичә ишитсун!
31 Bo Pan na wieki nie odrzuca;
(Каф) Чүнки Рәб әбәдил-әбәд инсандин ваз кәчмәйду;
32 Owszem, jeźli zasmuca, zasię się zmiłuje według mnóstwa miłosierdzia swego.
Азар бәргән болсиму, Өзгәрмәс меһриванлиқлириниң моллуғи билән ичини ағритиду;
33 Zaiste nie z serca trapi i zasmuca synów ludzkich.
Чүнки У инсан балилирини хар қилишни яки азаплашни халиған әмәстур.
34 Aby kto starł nogami swemi wszystkich więźniów w ziemi;
(Ламәд) Йәр йүзидики барлиқ әсирләрни аяқ астида янҗишқа,
35 Aby kto niesprawiedliwie sądził męża przed obliczem Najwyższego;
Һәммидин Алий Болғучиниң алдида адәмни өз һәққидин мәһрум қилишқа,
36 Aby kto wywrócił człowieka w sprawie jego, Pan się w tem nie kocha.
Инсанға өз дәвасида увал қилишқа, — Рәб буларниң һәммисигә гувачи әмәсму?
37 Któż jest, coby rzekł: Stało się, a Pan nie przykazał?
(Мәм) Рәб уни буйрумиған болса, Ким дегинини әмәлгә ашуралисун?
38 Izali z ust Najwyższego nie pochodzi złe i dobre?
Күлпәтләр болсун, бәхит-саадәт болсун, һәммиси Һәммидин Алий Болғучиниң ағзидин кәлгән әмәсму?
39 Przeczżeby tedy sobie utyskiwać miał człowiek żyjący, a mąż nad kaźnią za grzechy swoje.
Әнди тирик бир инсан немә дәп ағриниду, Адәм балиси гуналириниң җазасидин немә дәп вайсайду?
40 Dowiadujmy się raczej, a badajmy się dróg naszych, nawróćmy się do Pana;
(Нун) Йоллиримизни тәкшүрүп синап биләйли, Пәрвәрдигарниң йениға йәнә қайтайли;
41 Podnieśmy serca i ręce nasze w niebo do Boga.
Қоллиримизни көңлимиз билән биллә әрштики Тәңригә көтирәйли!
42 Myśmy wstąpili i staliśmy się odpornymi; przetoż ty nie odpuszczasz.
Биз итаәтсизлик қилип сәндин йүз өридуқ; Сән кәчүрүм қилмидиң.
43 Okryłeś się zapalczywością, i gonisz nas, mordujesz, a nie szanujesz.
(Самәқ) Сән өзүңни ғәзәп билән қаплап, бизни қоғлидиң; Сән өлтүрдүң, һеч рәһим қилмидиң.
44 Okryłeś się obłokiem, aby cię nie dochodziła modlitwa.
Сән Өзүңни булут билән қаплиғансәнки, Дуа-тилавәт униңдин һеч өтәлмәс.
45 Za śmieci i za pomiotło położyłeś nas w pośrodku tych narodów.
Сән бизни хәлиқләр арисида дашқал вә ниҗасәт қилдиң.
46 Otworzyli na nas usta swoje wszyscy nieprzyjaciele nasi.
(Пе) Барлиқ дүшмәнлиримиз бизгә қарап ағзини йоған ечип [мазақ қилди];
47 Strach i dół przyszedł na nas, spustoszenie i skruszenie.
Үстимизгә чүшти алақзадилик вә ора-қапқан, Вәйранчилиқ һәм һалакәт.
48 Strumienie wód płyną z oczów moich, dla skruszenia córki ludu mojego.
Хәлқимниң қизи набут болғини үчүн, Көзүмдин яшлар өстәң болуп ақмақта.
49 Oczy moje płyną bez przestanku, przeto, że niemasz żadnej ulgi,
(Айин) Көзүм яшларни үзүлмәй төкүватиду, Улар һеч тохталмайду,
50 Ażby wejrzał i obaczył Pan z nieba.
Таки Пәрвәрдигар асманлардин төвәнгә нәзәр селип [һалимизға] қариғичә.
51 Oczy moje trapią duszę moję dla wszystkich córek miasta mojego.
Мениң көзүм Роһумға азап йәткүзмәктә, Шәһиримниң барлиқ қизлириниң Һали түпәйлидин.
52 Łowili mię ustawicznie jako ptaka nieprzyjaciele moi bez przyczyny.
(Тсадә) Маңа сәвәпсиз дүшмән болғанлар, Мени қуштәк һәдәп овлап кәлди.
53 Wrzucili do dołu żywot mój, a przywalili mię kamieniem.
Улар орида җенимни үзмәкчи болуп, Үстүмгә ташни чөриди.
54 Wezbrały wody nad głową moją, i rzekłem: Jużci po mnie!
Сулар бешимдин тешип ақти; Мән: «Үзүп ташландим!» — дедим.
55 Wzywam imienia twego, o Panie! z dołu bardzo głębokiego.
(Коф) Һаңниң түвлиридин намиңни чақирип нида қилдим, и Пәрвәрдигар;
56 Głos mój wysłuchiwałeś; nie zatulajże ucha twego przed wzdychaniem mojem, i przed wołaniem mojem.
Сән авазимни аңлидиң; Қутулдурушқа нидайимға қулиқиңни юпурувалмиғин!
57 Przybliżając się do mnie w dzień, któregom cię wzywał, mawiałeś: Nie bój się.
Саңа нида қилған күнидә маңа йеқин кәлдиң, «Қорқма» — дедиң.
58 Zastawiałeś się, Panie! o sprawę duszy mojej, a wybawiałeś żywot mój.
(Рәш) И рәб, җенимниң дәвасини өзүң соридиң; Сән маңа һәмҗәмәт болуп һаятимни қутқуздуң.
59 Widzisz, o Panie! bezprawie, które mi się dzieje, osądźże sprawę moję.
И Пәрвәрдигар, маңа болған уваллиқни көрдүңсән; Мән үчүн һөкүм чиқарғайсән;
60 Widzisz wszystkę pomstę ich, i wszystkie zamysły ich przeciwko mnie.
Сән уларниң маңа қилған барлиқ өчмәнликлирини, Барлиқ қәстлирини көрдуңсән.
61 Słyszysz urąganie ich, o Panie! i wszystkie zamysły ich przeciwko mnie.
(Шийн) И Пәрвәрдигар, уларниң аһанәтлирини, Мени барлиқ қәстлигәнлирини аңлидиңсән,
62 Słyszysz wargi powstawających przeciwko mnie, i przemyśliwanie ich przeciwko mnie przez cały dzień.
Маңа қарши турғанларниң шивирлашлирини, Уларниң күн бойи кәйнимдин кусур-кусур қилишқанлирини аңлидиңсән.
63 Obacz siadanie ich, i wstawanie ich; jam zawżdy jest pieśnią ich.
Олтарғанлирида, турғанлирида уларға қариғайсән! Мән уларниң [мәсқирә] нахшиси болдум.
64 Oddajże im nagrodę, Panie! według sprawy rąk ich;
(Тав) Уларниң қоллири қилғанлири бойичә, и Пәрвәрдигар, бешиға җаза яндурғайсән;
65 Dajże im zatwardziałe serce, i przeklęstwo swe na nich;
Уларниң көңүллирини каҗ қилғайсән! Бу сениң уларға чүшидиған ләнитиң болиду!
66 Goń ich w zapalczywości, a zgładź ich, aby nie byli pod niebem twojem, o Panie!
Ғәзәп билән уларни қоғлиғайсән, Уларни Пәрвәрдигарниң асманлири астидин йоқатқайсән!
