Jana 10
1 Zaprawdę, zaprawdę powiadam wam: Kto nie wchodzi drzwiami do owczarni, ale wchodzi inędy, ten jest złodziej i zbójca;
«Істинно кажу вам: хто не входить в овечий двір через ворота, а перелазить в іншому місці, той злодій та розбійник.
2 Lecz kto wchodzi drzwiami, pasterzem jest owiec.
А хто входить через ворота, той пастир овець.
3 Temu odźwierny otwiera i owce słuchają głosu jego, a on swoich własnych owiec z imienia woła i wywodzi je.
Сторож відкриває йому, і вівці чують його голос. Він кличе поіменно кожну вівцю й виводить їх.
4 A gdy wypuści owce swoje, idzie przed niemi, a owce idą za nim; bo znają głos jego.
Коли ж виведе всіх своїх, то йде попереду них, і вівці йдуть за ним, бо знають його голос.
5 Ale za cudzym nie idą, lecz uciekają od niego; bo nie znają głosu obcych.
За чужинцем вони не підуть, а втечуть від нього, бо не знають його голосу».
6 Tę im przypowieść Jezus powiedział; lecz oni nie zrozumieli tego, co im mówił.
Ісус сказав їм цю притчу, але вони не зрозуміли, про що Він говорив.
7 Rzekł im tedy zasię Jezus: Zaprawdę, zaprawdę powiadam wam, iżem ja jest drzwiami owiec.
Тоді Ісус знову сказав: «Істинно кажу вам: Я – ворота для овець.
8 Wszyscy, ile ich przede mną przyszło, złodzieje są i zbójcy; ale ich nie słuchały owce.
Усі, хто приходив до Мене, – злодії та розбійники; але вівці їх не слухалися.
9 Jamci jest drzwiami; jeźli kto przez mię wnijdzie, zbawiony będzie, a wnijdzie i wynijdzie, a pastwisko znajdzie.
Я – ворота, і якщо хтось входить через Мене, буде спасенний. Він увійде, вийде й знайде пасовисько.
10 Złodziej nie przychodzi, jedno żeby kradł, a zabijał i tracił; jam przyszedł, aby żywot miały, i obficie miały.
Злодій приходить тільки для того, щоби вкрасти, вбити й зруйнувати. А Я прийшов, щоб [люди] мали життя й щоб мали його вдосталь.
11 Jam jest on dobry pasterz; dobry pasterz duszę swoję kładzie za owce.
Я – добрий пастир. Добрий пастир віддасть життя за овець.
12 Lecz najemnik i ten, który nie jest pasterzem, którego nie są owce własne, widząc wilka przychodzącego, opuszcza owce i ucieka, a wilk porywa i rozprasza owce.
Наймит не є пастирем, вівці не належать йому. Коли він бачить, що наближається вовк, то залишає овець і тікає. Вовк хапає овець, і вони розбігаються.
13 A najemnik ucieka, iż jest najemnik i nie ma pieczy o owcach.
[Наймит тікає], бо його найняли, і він не дбає про овець.
14 Jam jest on pasterz dobry i znam moje, a moje mię też znają.
Я – добрий пастир. Я знаю Своїх, і вони знають Мене.
15 Jako mię zna Ojciec i ja znam Ojca, i duszę moję kładę za owce.
Так само Отець знає Мене, і Я знаю Отця; Я віддаю Своє життя за овець.
16 A mam i drugie owce, które nie są z tej owczarni, i teć muszę przywieść; i głosu mego słuchać będą, a będzie jedna owczarnia i jeden pasterz.
У Мене є й інші вівці, які не з цієї кошари, і їх Я маю привести сюди. Вони почують Мій голос, і буде одна отара й один пастир.
17 Dlatego mię miłuje Ojciec, iż ja kładę duszę moję, abym ją zasię wziął.
Отець любить Мене тому, що Я віддаю Своє життя, аби знову взяти його.
18 Żaden jej nie bierze ode mnie, ale ja kładę ją sam od siebie; mam moc położyć ją i mam moc zasię wziąć ją. Toć rozkazanie wziąłem od Ojca mego.
Ніхто не може його забрати від Мене, Я Сам віддаю його. У Мене є влада віддати його й влада взяти його знов. Цю заповідь Я отримав від Мого Отця».
19 Tedy się stało znowu rozerwanie między Żydami dla tych słów.
Після цих слів між юдеями знов виник розкол.
20 I mówiło ich wiele z nich: Dyjabelstwo ma i szaleje; czemuż go słuchacie?
Багато хто з них казав: ―Він одержимий і втратив розум. Навіщо Його слухати?
21 Drudzy mówili: Te słowa nie są dyjabelstwo mającego; izali dyjabeł może ślepych oczy otwierać?
А інші казали: ―Це не слова біснуватого. Чи може демон відкрити очі сліпому?
22 A było w Jeruzalemie poświęcanie kościoła, a zima była.
В Єрусалимі було [свято] Відновлення [Храму]. Стояла зима.
23 I przechadzał się Jezus w kościele, w przysionku Salomonowym.
Ісус ходив у Храмі по колонаді Соломона.
24 Tedy go obstąpili Żydowie i rzekli mu: Dokądże dusze nasze na rzeczy trzymasz? Jeźliżeś ty jest Chrystus, powiedz nam jawnie.
Юдеї зібралися навколо Нього й сказали: ―Доки будеш тримати нас у непевності? Якщо Ти Христос, скажи нам прямо!
25 Odpowiedział im Jezus: Powiedziałem wam, a nie wierzycie; sprawy, które ja czynię w imieniu Ojca mego, te o mnie świadczą.
Ісус сказав: ―Я вже казав вам, але ви не вірите. Діла, які Я роблю в ім’я Мого Отця, свідчать про Мене.
26 Ale wy nie wierzycie; bo nie jesteście z owiec moich, jakom wam powiedział.
Але ви не вірите Мені, тому що ви не з Моїх овець.
27 Owce moje głosu mego słuchają, a ja je znam i idą za mną;
Мої вівці чують Мій голос. Я знаю їх, і вони йдуть за Мною.
29 Ojciec mój, który mi je dał, większy jest nad wszystkie, a żaden nie może ich wydrzeć z ręki Ojca mego.
Мій Отець, Який дав їх Мені, величніший за всіх. І ніхто не зможе забрати їх з рук Мого Отця.
30 Ja i Ojciec jedno jesteśmy.
Я й Отець – одне!
31 Porwali tedy znowu kamienie Żydowie, aby go ukamionowali.
Тоді юдеї знов схопили каміння, щоб побити Його,
32 Odpowiedział im Jezus: Wiele dobrych uczynków ukazałem wam od Ojca mego, dla któregoż z tych uczynków kamionujecie mię?
але Ісус сказав їм: ―Я показав вам багато добрих справ від Отця. За яку з цих справ ви хочете Мене побити камінням?
33 Odpowiedzieli mu Żydowie, mówiąc: Dla dobrego uczynku nie kamionujemy cię, ale dla bluźnierstwa, to jest, że ty będąc człowiekiem, czynisz się sam Bogiem.
Юдеї відповіли: ―Не за добрі вчинки ми хочемо побити Тебе, а за богохульство, бо Ти, будучи людиною, робиш себе Богом.
34 Odpowiedział im Jezus: Izali nie jest napisano w zakonie waszym: Jam rzekł: Bogowie jesteście?
Ісус сказав їм: ―Чи не написано у вашому Законі: «Я сказав: ви – боги?»
35 Jeźliżeć one nazwał bogami, do których się stało słowo Boże, a nie może być Pismo skażone;
Якщо богами названі ті, кому було дано Слово Боже, і Писання не може бути порушене,
36 A mnie, którego Ojciec poświęcił i posłał na świat, wy mówicie: Bluźnisz, żem rzekł: Jestem Synem Bożym?
то чому ж ви кажете про Того, Кого Отець освятив та послав у світ, що Він богохульствує, бо Я казав: «Я – Син Божий?»
37 Jeźliż nie czynię spraw Ojca mego, nie wierzcież mi.
Якщо Я не роблю справ Мого Отця, не вірте Мені.
38 A jeźliż czynię, chociażbyście mnie nie wierzyli, wierzcież uczynkom, abyście poznali i wierzyli, żeć Ojciec jest we mnie, a ja w nim.
А якщо роблю, то хоч не вірите Мені, повірте Моїм ділам і зрозумійте, що Отець у Мені і Я в Отці.
39 Tedy zasię szukali, jakoby go pojmać; ale uszedł z rąk ich.
Вони знов намагалися схопити Його, але Він уникнув їхніх рук.
40 I odszedł zasię za Jordan na ono miejsce, gdzie przedtem Jan chrzcił, i tamże mieszkał.
Ісус знову пішов на інший бік Йордану, у місце, де Іван хрестив, і залишився там.
41 A wiele ich do niego przychodziło i mówili: Janci wprawdzie żadnego cudu nie uczynił; wszakże wszystko, cokolwiek Jan o tym powiedział, prawdziwe było.
До Нього приходило багато [людей, ] що казали: «Іван не зробив жодного знамення, але все, що він говорив про Нього, – правда».
42 I wiele ich tam uwierzyło weń.
І багато там увірувало в Нього.
