Hioba 28
1 Mać w prawdzie srebro początki żył swoich, a złoto miejsce, kędy bywa pławione.
Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
2 Żelazo z ziemi biorą, a z kamienia zlewają miedź.
залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
3 Celu ciemnościom ułożonego i końca wszystkich rzeczy on dochodzi, i kamieni, które w ciemności i cieniu śmierci leżą.
Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
4 Wyleje rzeka z miejsca swojego, tak, iż jej nikt przebyć nie może, bywa jednak zahamowana przemysłem nędznego człowieka, i odchodzi.
ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
5 Z ziemi wychodzi chleb, chociaż pod nią coś różnego, podobnego ogniowi.
Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
6 W niektórych miejscach jest kamień Safir, i piasek złoty;
місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
7 A tej ścieszki ani ptak nie wie, ani jej widzało oko sępie.
Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
8 Nie depczą po niej zwierzęta srogie, ani lew przeszedł przez nię.
не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
9 Na krzemień ściągnął rękę swoję, wywrócił góry z korzenia;
Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
10 Z skał wywodzi strumienie, a każdą rzecz kosztowną widzi oko jego.
пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
11 Wylewać się rzekom nie dopuszcza, a rzeczy skryte wywodzi na jaśnię.
Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
12 Ale mądrość gdzież może być znaleziona? a kędy jest miejsce roztropności?
Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
13 Nie wie człowiek śmiertelny ceny jej, ani bywa znaleziona w ziemi żyjących.
Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
14 Przepaść mówi: Niemasz jej we mnie; i morze też powiada: Niemasz jej u mnie.
Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
15 Nie dawają szczerego złota za nię; ani odważają srebra, za odmianę jej.
Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
16 Nie może być oszacowana za złoto Ofir, ani za Onychyn drogi, ani za Safir.
Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
17 Nie porówna z nią złoto, ani kryształ, ani odmiana jej może być za klejnot złota szczerego.
Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
18 Koralów i pereł nie wspomina, bo nabycie mądrości kosztowniejsze jest nad perły.
Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
19 Nie zrówna z nią i szmaragd z ziemi etyjopskiej; ani za złoto najczystsze szacowana być może.
Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
20 Skądże tedy mądrość pochodzi? albo gdzie jest miejsce rozumu?
А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
21 Gdyż zakryta jest od oczu wszystkich żyjących, i przed ptastwem niebieskim zatajona jest.
Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
22 Zginienie i śmierć rzekły: Uszyma swemi słyszałyśmy sławę jej.
Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
23 Bóg sam rozumie drogę jej, a on wie miejsce jej.
Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
24 Bo on na kończyny ziemi patrzy, a wszystko, co jest pod niebem, widzi.
Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
25 Wiatrom uczynił wagę, a wody odważył pod miarą.
Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
26 On też prawo dżdżom postanowił, a drogę błyskawicom gromów.
коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
27 W ten czas ją widział, i głosił ją: zgotował ją, i doszedł jej.
тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
28 Ale człowiekowi rzekł: Oto bojaźń Pańska jest mądrością, a warować się złego, jest rozumem.
І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
