Galacjan 4
1 Mówię tedy: (bracia!) Pokąd dziedzic jest dziecięciem, nic nie jest różny od sługi, panem będąc wszystkiego;
Тож кажу́ я: поки спадкоє́мець дити́на, — він нічим від раба не різни́ться, хоч він пан над усім,
2 Ale jest pod opiekunami i dozorcami aż do czasu zamierzenia ojcowskiego.
але під опікуна́ми та керівника́ми знаходиться він аж до ча́су, що визначив ба́тько.
3 Także i my, gdyśmy byli dziećmi, pod żywioły świata byliśmy zniewoleni.
Так і ми, — поки дітьми́ були, то були поневолені стихі́ями світу.
4 Lecz gdy przyszło wypełnienie czasu, posłał Bóg onego Syna swego, który się urodził z niewiasty, który się stał pod zakonem,
Як настало ж ви́повнення ча́су, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Зако́ном,
5 Aby tych, którzy pod zakonem byli, wykupił, żebyśmy prawa przysposobienia za synów dostąpili.
щоб викупити підзако́нних, щоб усино́влення ми прийняли́.
6 A iżeście synowie, przetoż posłał Bóg Ducha Syna swego w serca wasze, wołającego Abba, to jest Ojcze.
А що ви сини́, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: „Авва, Отче!“
7 A tak już więcej nie jesteś niewolnikiem, ale synem; a ponieważ synem, tedy i dziedzicem Bożym przez Chrystusa.
Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоє́мець Божий через Христа.
8 Aleć naonczas nie znając Boga, służyliście tym, którzy z przyrodzenia nie są bogowie.
Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти бога́ми вони не були́.
9 A teraz poznawszy Boga, owszem i poznani będąc od Boga, jakoż się zaś nazad wracacie ku żywiołom mdłym i mizernym, którym zasię znowu służyć chcecie?
А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще — як Бог вас пізнав, — як вертаєтесь знов до слаби́х та вбогих стихі́й, яким хочете знов, як давніше, служити?
10 Przestrzegacie dni i miesiące, i czasy, i lata.
Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на по́ри та ро́ки.
11 Boję się o was, bym snać darmo nie pracował około was.
Я боюся за вас, чи не да́рмо я працював коло вас?.
12 Bądźcie jako ja, gdyżem i ja jest jako wy, bracia! proszę was. W niczemeście mnie nie ukrzywdzili.
Прошу́ я вас, браття, — будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покри́вдили!
13 Bo wiecie, żem w słabości ciała wam z przodku Ewangieliję opowiadał.
І знаєте ви, що в не́мочі тіла я перше звіщав вам Єва́нгелію,
14 A pokuszenia mego, które było w ciele mojem, sobie nie lekceważyliście, aniście niem gardzili, aleście mię jako Anioła Bożego przyjęli i jako Chrystusa Jezusa.
ви ж моєю спокусою в тілі моїм не пого́рдували, і мене не відкинули, але, немов а́нгола Божого, ви прийняли́ мене, як Христа Ісуса!
15 Jakież tedy było błogosławieństwo wasze? albowiem wam daję świadectwo, iż, by była rzecz można, dalibyście mi byli wyłupiwszy oczy wasze.
Тож де ваше тодішнє блаже́нство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали́ б!
16 Takżem się stał nieprzyjacielem waszym, prawdę wam mówiąc?
Чи ж я став для вас ворогом, правду гово́рячи вам?
17 Pałają ku wam miłością nie dobrze, owszem chcą was odstrychnąć, abyście ich miłowali.
Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хо́чуть, щоб ви пильнували про них.
18 A dobrać rzecz, pałać miłością w dobrem zawsze, a nie tylko, gdym jest obecnym u was.
То добре, — пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як прихо́джу до вас.
19 Dziatki moje! (które znowu z boleścią rodzę, ażby Chrystus był wykształtowany w was),
Ді́тки мої, — я зно́ву для вас терплю́ муки поро́ду, поки образ Христа не віді́б'ється в вас!
20 Chciałbym teraz być u was i odmienić głos mój, ponieważ wątpię o was.
Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я су́мнів за вас.
21 Powiedzcie mi, którzy pod zakonem chcecie być, nie słuchacież zakonu?
Скажіть мені ви, що хочете бути під Зако́ном: чи не слухаєтесь ви Зако́ну?
22 Albowiem napisane, iż Abraham miał dwóch synów, jednego z niewolnicy, a drugiego z wolnej.
Бо написано: „Мав Авраам двох синів, одно́го від рабині, а другого від вільної“.
23 Lecz ten, który był z niewolnicy, według ciała się urodził, a który z wolnej, według obietnicy.
Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, — за обі́тницею.
24 Przez co znaczą się insze rzeczy; albowiem te są one dwa testamenty; jeden z góry Synajskiej, który rodzi w niewolę; a ten jest jako Agar.
Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сіна́й, що в ра́бство народжує, а він — то Аґа́р.
25 Albowiem Agar jest góra Synaj w Arabii, a stosuje się do niej teraźniejsze Jeruzalem; bo jest w niewoli z dziatkami swojemi.
Бо Аґа́р — то гора Сіна́й в Ара́бії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у ра́бстві з своїми дітьми́.
26 Lecz ono górne Jeruzalem wolne jest, które jest matką wszystkich nas.
А ви́шній Єрусали́м — вільний, він мати всім нам!
27 Albowiem napisano: Rozwesel się niepłodna, która nie rodzisz; porwij się, a zawołaj, która nie pracujesz w porodzeniu; bo ta opuszczona wiele ma dziatek, więcej niż ta, która ma męża.
Бо написано: „Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в поро́ді не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!“
28 My tedy, bracia! tak jako Izaak, jesteśmy dziatkami obietnicy.
А ви, браття, діти обі́тниці за Ісаком!
29 Ale jako na on czas ten, który się był urodził według ciała, prześladował tego, który się był urodził według ducha, tak się dzieje i teraz.
Але як і тоді, — хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.
30 Ale co mówi Pismo? Wyrzuć niewolnicę i syna jej; albowiem nie będzie dziedziczył syn niewolnicy z synem wolnej,
Та що каже Писа́ння? „Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкува́ти син рабині ра́зом із сином вільної“.
31 A tak, bracia! nie jesteśmy dziećmi niewolnicy, ale wolnej.
Тому́, браття, не сини́ ми рабині, але вільної!
