< Matäuj 26 >

1 KADEKADEO Iejuj lao kaimwijokela padak pukat karoj, ap kotin majani on japwilim a tounpadak kan:
І сталось, коли закінчи́в Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:
2 Komail aja, pon ria pon paja pan wiaui o Nain aramaj pan panala, en kalopula.
„Ви знаєте, що через два дні буде Па́сха, — і Лю́дський Син буде виданий на розп'я́ття“.
3 Jamero lapalap akan o jaumaj akan en tounjap o ap pokon pena nan im en jamero lapalap, me maraneki Kaipaj.
Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайя́фою,
4 O kapukapun pena duen ar pan widinadi Iejuj en kamatala.
і радилися, щоб пі́дступом взяти Ісуса й забити.
5 A irail inda: Iermen ni ran en kamadip, pwe aramaj edo moromoronada.
І вони говорили: „Та не в свято, щоб бува колотнеча в наро́ді не сталась“.
6 Iejuj lao kotikot Petanim nan im en Jimon tuketuk,
Коли ж Ісус був у Віфа́нії, у домі Си́мона прокаже́ного,
7 Li amen ap poto don i, wa kijin potel alapajta audaud en mem kei kajampwalia ap kieledier on pon kadokenmai, ni a kotin konot.
підійшла одна жінка до Нього, маючи аляба́строву пляшечку дорогоцінного ми́ра, — і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.
8 A tounpadak kan lao kilaner, ap juede kidar indada: Menda kei wet olar mal?
Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: „На́що таке марнотра́тство?
9 Pwe a pan netila, kareda pwai laud ap nek on jamama kan.
Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим“.
10 Iejuj lao mani met, ap kotin majani on irail: Da me komail kainjenjuedeki li o? Pwe me inau, me a wiai on ia er.
Зрозумівши Ісус, промовив до них: „Чого при́крість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.
11 Pwe me jamama kan kin mi re omail anjau karoj, a nai jota anjau karoj.
Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.
12 Pwe ni a wudok kidi pil wet pon war ai, a kaonopadar ai jaredi.
Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на по́хорон Мій.
13 Melel I indai on komail, waja karoj, me ronamau wet pan kalok ia, panada jappa pon, me a wiaer et, pil pan kaloki, pwen katamanpa.
Поправді кажу́ вам: де тільки оця Єва́нгелія проповідувана буде в цілому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!“
14 Amen ekriamen, me adaneki Iudaj Ijkariot, ap koieila ren jamero lapalap akan,
Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,
15 Indada: Da me komail pan ki don ia, i pan pana don komail i? Irail ari inauki on i jip en moni jileijok.
і сказав: „Що́ хочете дати мені, — і я вам Його видам?“І вони йому виплатили тридцять срібняків.
16 A jan ni anjau o a jojon duen a pan manai on en panala i.
І він відтоді шукав слу́шного ча́су, щоб видати Його.
17 Ni ran kaieu en prot jomut tounpadak kan poto don Iejuj j patoan on: Ia waja re kotin kupura, jen kaonopadan ir kamadip en paja?
А першого дня Опрі́сноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: „Де́ хочеш, щоб ми приготува́ли пасху спожити Тобі?
18 A kotin majani: Kola nan kanim ren ol amen indai on i: Jaunpadak o majani: Ai anjau korendor, I pan wiada kamadip en paja re om, o ai tounpadak kan pan ian ia.
А Він відказав: „Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близьки́й, — справлю Пасху з Своїми учнями в тебе“.
19 Tounpadak kan ap wiadar duen majan en Iejuj, kaonopadar paja.
І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали́ пасху готува́ти.
20 A lao jautik penaer, a kaipokedi ni tepel, a ekriamen akan ian i.
А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.
21 Ni arail konokonot, a kotin majani: Melel I indai on komail, amen komail pan pan ia la.
І, як вони споживали, Він сказав: „Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене“.
22 Irail ap injenjued o amen amen potoan on i indada: Main nai i?
А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: „Чи не я то, о Господи?“
23 A kotin japen majani: Me ian ia kaduedi nan dal o, i me pan pan ia la.
А Він відповів і промовив: „Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.
24 Pwe Nain aramaj pan kokola duen a intinidier. A juedi on aramaj o, me Nain aramaj panala re a, me mau on aramaj o, ma a jota ipwidier.
Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Лю́дського Сина! Було́ б краще йому, коли б той чоловік не родився!“
25 A ludaj, me panala i ap japen potoan on indada: Rapi, nai i? A kotin majani on i: Koe me indada.
Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: „Чи не я то, Учителю?“Відказав Він йому: „Ти сказав“.
26 Ni arail wiadar konot. Iejuj kotin limadar prot laolaoki, o pilitiki pajan, kotiki on toupadak kan majani: Ale tunole, war ai metet.
Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і́ поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє“.
27 A pil kotikida dal o laolaoki kotiki on irail majani: Komail karoj nim jan;
А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: „Пийте з неї всі,
28 Pwe nt? ai metet, udan inau kap, me pan kapwilipwilidi on me toto, men lapwada dip.
бо це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається на відпу́щення гріхів!
29 A I indai on komail, me I jolar pan nim jan wan wain jan anjau wet lao lei ni ran o, me I pan pil nim nan wein Jam ai ianaki komail!
Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його нови́м питиму в Царстві Мого Отця“.
30 Irail lao melkakaki melkaka en kapin, rap kotila pon dol Oliwe.
А коли відспівали вони, то на го́ру Оливну пішли.
31 Iejuj ap kotin majani on irail: Komail karoj pan makar kin ia ponpon wet, pwe a intinidier: I pan kame jilepa o, a pwin jip o pan more pajan.
Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви через Мене споку́ситеся ночі цієї. Бо написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці отари“.
32 A murin ai maureda, I pan ti on mo’mail kola Kalilaa.
По воскре́сенні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.
33 A Petruj japen potoan on i: Ma karoj pan makar kin ir a nai jota pan makar.
А Петро відповів і сказав Йому: „Якби й усі спокуси́лись про Тебе, — я не спокушу́ся ніко́ли“.
34 Iejuj kotin majani on i: Melel I indai on uk, ponpon wet mon malek a kakorot, koe pan kamam kin ia pan jilepak.
Промовив до нього Ісус: „Поправді кажу́ тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.
35 Petruj potoan on i: Ma i ian ir matala, i jota pan man kamam kin ir; iduen en tounpadak kan karoj ar indinda.
Говорить до Нього Петро: „Коли б мені навіть умерти з Тобою, — я не відречуся від Тебе!“Так сказали й усі учні.
36 Iejuj ap kotilan waja o me adaneki Ketjemane, a irail ian i, ap kotin majani on tounpadak kan: Komail mondi met, lao I pan kola kapakap monen.
Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсима́нія, і промовляє до учнів: „Посидьте ви тут, аж поки піду́ й помолюся отам“.
37 O a kotin ukadar Petruj o nain Jepedauj ol riamen, ap kotin tapiadar kupur olar o patau kaualap.
І, взявши Петра й двох синів Зеведе́євих, зачав сумувати й тужити.
38 Iejuj ap kotin majani on irail: Nen i ap injenjuedelar kaualap on mela. Komail pan mimieta met, ian ia majamajan.
Тоді промовляє до них: „Обго́рнена сумом смертельним душа Моя! Залиші́ться тут, і попильнуйте зо Мною“.
39 O a kotila ekij waja, ap kotin pupekidi jilan i laolaoki majani: Jam ai, ma a kak, kom kotiki jan ia dal wet; ari jo, kaidin nai, komui ta en wiawia.
І, трохи далі пройшовши, упав Він долі́лиць, та молився й благав: „Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене. Та проте, — не як Я хо́чу, а як Ти“.
40 I ari kotin pure don tounpadak kan, diar ir adar mamair, ap kotin majani on Petruj: Komail jo kak ian ia majamajan auer ta ieu?
І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: „Отак, — не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?
41 Majamajan o kapakap, pwe komail de ko on nan jonejon. Nen me peik, a uduk me luet.
Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, — бадьо́рий бо дух, але немічне тіло“.
42 A pil kotila kariapak laolaoki majani: Jam ai, omui kupur eta, me dal wet jota kak kowei jan ia, ari I pan tunole.
Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: „Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, — нехай станеться воля Твоя!“
43 A lao kotin puredo diar ir adar pil mamair, pwe maj arail me toutou.
І, прийшовши, знову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були.
44 A a kotin muei jan irail, pil kotilar laolaoki kajilepak ni majan Ota.
І, залиши́вши їх, знов пішов, і помолився втре́тє, те саме слово промовивши.
45 Ap kotin pure don tounpadak kan majani on irail: Komail ari mamair o kamol. Kilan, auer leler, me Nain aramaj pan panalan pa en me dipan akan.
Потому приходить до учнів і їм промовляє: „Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година набли́зилась, — і до рук грішникам виданий буде Син Лю́дський.
46 Paurida, kitail en kola, kilan, a jamador, me pan pan ia la.
Уставайте, ходім, — ось наблизи́вся Мій зра́дник!“
47 Ni a kotin mamajandar, kilan, Iudaj, amen ir ekriamen oko, pwarador, pokon lapalap ian i, me wa kodlaj o jokon jan ren jamero lapalap akan o jaumaj akan en toun jap o.
І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люду багато від первосвящеників і старших наро́ду з мечами та ки́ями.
48 Men panala i ki on ir kilel eu indada: Me I pan metik, iei I komail pan koledi.
А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого поцілую, то Він, — беріть Його“.
49 I ap madan don Iejui indada: Pon mau Rapi ap metik i.
І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Раді́й, Учителю!“І поцілував Його.
50 A Iejuj kotin majani on i: Kompoke pai, menda koe pwarador? Irail ap por on Iejuj, jaikidi i.
Ісус же йому відказав: „Чого, друже, прийшов ти?“Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, — і схопи́ли Його.
51 A kilan, amen irail, me ian Iejuj, kapawei pa a, ujadar na kodlaj, pale jan jalon en ladu en jamero lapalap o?
А ось один із тих, що з Ісусом були́, витягнув руку, і меча свого ви́хопив та й рубону́в раба первосвященика, — і відтяв йому вухо.
52 lejuj ap kotin majani on i: Kapure ion om kodlaj nan deu a! Pwe karoj, me ale kodlaj, pan kamekila kodlaj.
Тоді промовляє до нього Ісус: „Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто ві́зьме меча, — від меча і загинуть.
53 De koe lamelame, me I jota kak poeki ren Jam ai en kadara don ia tounlan toto jan lekion eijokriau jama;
Чи ти ду́маєш, що не мо́жу тепер упросити Свого Отця, — і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіо́нів анголі́в?
54 A iaduen kijin likau kak pwaida? A udan a pan wiaui due met.
Але як має збутись Писа́ння, що так статися мусить?“
55 Ni auer ota lejuj kotin majani on pokon o: Da, nai lolap amen, me komail ko don aeki kodlaj o jokon akan? Ni ran akan karoj I mier re omail, kauwewe nan im en kaudok, a komail jota kol ia dier.
Тієї години промовив Ісус до наро́ду: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, — і Мене не взяли́ ви.
56 A mepukat karoj wiauier, pwe kijin likau en jaukop akan en pwaida. Tounpadak kan karoj m ap muei jan i tandaui.
Це ж сталось усе, щоб збулися писа́ння пророків“. Усі учні тоді залишили Його й повтікали.
57 A me jaikidier lejuj, ap kauan i ren jamero lapalap kaipaj, waja jaunkawewe o jaumaj akan pokon pena ia.
А вони схопи́ли Ісуса, і повели́ до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
58 A Petruj idauendo i doowei jan lel tanpaj en jamero lapalap o pedelon on mondi ren papa kan, pwen kilan imwin mepukat.
Петро ж зда́лека йшов услід за Ним аж до дво́ру первосвященика, і, ввійшовши всере́дину, сів із слу́жбою, щоб бачити кінець.
59 A jamero lapalap akan, o jaumaj akan, o pwin en kapun o roporop kadede likam on I Iejuj, pwen kamatala;
А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
60 Ari jota me irail diar. Jounkadede likam me toto, me pwarado, ari jo, jota me irail diar. Ikmuri jaunkadede riamen pwarado,
і не знахо́дили, хоч кривосвідків багато підхо́дило. Аж ось накінець з'явилися двоє,
61 Indada: Lap en me inda: I kak on kawela im en kaudok en Kot ap id kauada ni pon jili pon.
і сказали: „Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, — і за три дні збудувати його“.
62 Jamero lapalap ap kajinenda majani on i: Kom jota japenki meakot, me mepwukat kin kadede on komui?
Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: „Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать су́проти Тебе?“
63 A lejuj kotin nenenlata. Jamero lapalap ap majani on i: I kakau kin komui la ren Kot ieiaj, komui en indan kit, ma komui Krijtuj Japwilim en Kot.
Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: „Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, — чи Христос Ти, Син Божий?“
64 lejuj ap kotin majani on i: Komui me inda. A I pil men kaire kin komail, jan ni anjau wet, komail pan kilan Nain aramaj a pan kaipokedi ni pali maun en manaman o kokido dapok en lan akan.
Промовляє до нього Ісус: „Ти сказав... А навіть повім вам: відтепе́р ви побачите Лю́дського Сина, що сидітиме право́руч сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“
65 Jamero lapalap ap ter pajan, a likau kan indada: A lalaue. Menda pil akai jaunkadede? Kilan, komail apton ronadar a lalaue,
Тоді первосвященик розде́р одежу свою та й сказав: „Він богознева́жив! На́що нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богознева́гу!
66 Da me komail lamelame? Irail japen potoan on: A mau on kamela.
Як вам здається?“Вони ж відповіли та сказали: „Повинен умерти!“
67 Irail ap kondipi on jilan i o pakir i, o akai pikir i ni jilan i,
Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по що́ках Його, інші ж ки́ями били,
68 Indada: Krijtuj, kokop on kit, ij me pikir uk?
і казали: „Пророкуй нам, Христе́, хто́ то вдарив Тебе?“
69 Petruj momod liki panakepir; lidu men ap ko don i indada: Koe me pil ian lejuj en Kalilaa.
А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до Нього служни́ця одна та й сказала: „І ти був з Ісусом Галіле́янином!“
70 A i me kamamaki mo’rail karoj indada: I poneponeki me koe inda.
А він перед всіма́ відрікся, сказавши: „Не відаю я, що ти кажеш“.
71 A ni a pedoi wei jan nan wanim, amen lidu ap kilan i indan irail, me mi waja o: Lap men et me pil ian lejuj en Najaret.
А коли до воріт він підхо́див, побачила інша його та й сказала приявним там людям: „Оцей був з Ісусом Назаряни́ном!“
72 A pil kamamki ap kaula: I jaja aramaj en.
І він зно́ву відрікся та став присягатись: „Не знаю Цього Чоловіка!“
73 Mur ekij irail me u impa pil kaido indan Petruj: Melel koe amen irail, pwe nil om kadiarok kin uk ada.
Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: „І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе“.
74 I ap lalaue o kaula indada: I jaja aramaj en. Malek ap kakorot.
Тоді він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього́ Чоловіка!“І заспівав півень хвилі тієї.
75 Petruj ap tamanda majan en Iejuj, me kotin majani on i Mon malek a kakorot, koe pan kamam kin ia pan jilepak. A ap koieila janejan laud.
І згадав Петро сказане слово Ісусове: „Перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав.

< Matäuj 26 >