Matäus 13
1 NI ran ota Iesus kotila sang nan im o, ap kaipokedi pon oror.
Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.
2 A pokon kalaimun pokon dong i, i ari kotidang pon sop pot, kaipokedi, a pokon o udar pon oror o.
І бе́зліч наро́ду зібралась до Нього, так що Він увійшов був до чо́вна та й сів, а ввесь на́товп стояв понад берегом.
3 I ari karaseraseki ong me toto masani: Kilang, saunkamor o kolan kamorok.
І багато навчав Він їх при́тчами, кажучи:
4 Ni a kamokamorok, akai ap moredier ong pon kailan al, manpir ap pirido nam ir ala.
І як сіяв він зе́рна, упали одні край дороги, — і пташки́ налетіли, та їх повидзьо́бували.
5 A akai moredier wasa takain, wasa pwel pedeped; ir ari pitipit wosadar pweki sota pwel lole.
Другі ж упали на ґрунт кам'яни́стий, де не мали багато землі, — і негайно посхо́дили, бо земля неглибо́ка була́;
6 A katipin lao dakaradar, re motoredier o mongelar, pweki sota kalau ar.
а як сонце зійшло, — то зів'яли, і коріння не мавши, — посохли.
7 A akai moredier nan tuka teketek; a tuka teketek wosadar kasoka ir ala.
А інші попа́дали в те́рен, — і вигнався терен, і їх поглуши́в.
8 A akai moredier nan pwel mau o wadar: Akai pan me epuki, akai me woneisok, akai me sileisok.
Інші ж упали на добрую землю — і зродили: одне в сто раз, друге в шістдеся́т, а те втри́дцятеро.
9 Me salong a mia, men rong, i en rong!
Хто має ву́ха, щоб слухати, нехай слухає!“
10 Tounpadak kan ap pwarado potoan ong i: Da me re kotin kaukawewe ong irail ni karaseras akan?
І учні Його приступили й сказали до Нього: „Чому́ при́тчами Ти промовляєш до них?“
11 A kotin sapeng masani ong irail: A muei ong komail er, en asa, me rir en wein nanlang, a ap sota muei ong mepukat.
А Він відповів і промовив: „Тому́, що вам да́но пізнати таємни́ці Царства Небесного, — їм же не да́но.
12 Pwe me a mia, ekis pan ko ong, pwen aneki me laud; a me sota a mia, nan a pan katia sang, me mi re a.
Бо хто має, то дасться йому́ та дода́сться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що́ він має.
13 I me I padaki ong irail ni karaseras. Pwe re kilang wasa, ap sota kin kilang, o rong wasa, ap sota kin rong, pwe re sota kin dedeki.
Я тому́ говорю́ до них при́тчами, що вони, ди́влячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.
14 Nan irail kapung pan kokop en Iesaia, me masanier: Komail pan rongki salong omail, ap sota dedeki, o kilangki mas omail, ap sota weweki.
І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: „Почуєте слухом, — і не зрозумієте, дивитися бу́дете оком, — і не побачите.
15 Pwe mongiong en aramas pukat kapitakailar, o salong arail ponlar, o re kamair pena mas arail. Pwe kadekadeo re de kilangki mas arail, o rongki salong arail, o lolokongki mongiong arail, o wukila, a I de kakel irail ada.
Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують ву́хами вони, і зажму́рили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не наверну́тись, щоб Я їх уздоро́вив!“
16 A mas omail meid pai, pwe re kilang wasa, o salong omail, pwe re rong wasa.
Очі ж ваші блаженні, що бачать, і ву́ха ваші, що чують.
17 Pwe melel I indai ong komail, saukop o me pung akan me toto, me anane en kilang, me komail kin kilekilang, ap sota kilanger, o en rong, me komail kin rongerong, a re sota rongadar.
Бо поправді кажу́ вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що́ бачите ви, — та не бачили, і почути, що́ чуєте ви, — і не чули.
18 Komail ari rong karasepa wet duen saunkamorok:
Послухайте ж притчу про сіяча́.
19 Meamen rong masan duen wei o ap sota dedeki, me sued ap pwarado, katia sang, me kamoremoredier nan mongiong i, a iei i, me ale war akan pon kailan al o.
До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і кра́де посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.
20 A me kamoremoredier wasa takain, iei i, me kin rongada masan o, ap pitipit peren kida ale;
А посіяне на кам'яни́стому ґрунті, — це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;
21 A sota kalau a re a, pwe a lol masarang, pwe ansau apwal o kamekam lao pwaida pweki masan o, a ap madang makar kida.
але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж у́тиск або переслідування настають за слово, то він зараз споку́шується.
22 A me kamoremoredi ong nan tuka teketek, iei i, me kin rongada masan o, a anan en pai en sappa o widing en dipisou kang kin kasokela masan o, ap so wa. (aiōn g165)
А між те́рен посіяне, — це той, хто слухає слово, але кло́поти віку цього́ та омана багатства заглу́шують слово, — і воно зостається без пло́ду. (aiōn g165)
23 A me kamoremoredi nan pwel mau, iei i, me kin rongada masan o, ap dedeki o wada; akai kin pan me epuki, a akai me woneisok, a akai sileisok.
А посіяне в добрій землі, — це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він прино́сить, і дає один у сто раз, другий у шістдеся́т, а той утри́дцятеро“.
24 A kotiki ong irail er pil apot karaseras masani: Wein nanlang rasong aramas amen, me kamoredi war mau nan sap we.
Іншу притчу подав Він їм, кажучи: „Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.
25 A aramas lao mairelar, a imwintiti ap pwarado kamoredier dip nan pung en korn ap koieila.
А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.
26 A tuka lao wosadar o wadar, dip ap pil pwaradar.
А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукі́ль.
27 Ladu en kaun pan im o kan ap pwara dong i potoan ong i: Maing, kaidin war mau, me kom kotin kamoredier nan sap omui? A iaduen dip, a ko sang ia?
І прийшли господаре́ві раби, та й кажуть йому: „Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?“
28 A masani ong irail: Aramas mor sued amen me wiadar. Ladu kan ap potoan ong i: Kom kotin mauki, sen kola matiada sang?
А він їм відказав: „Чоловік супроти́вник нако́їв оце“. А раби відказали йому́: „Отож, — чи не хочеш, щоб пішли ми і його повипо́лювали?“
29 A masani: Iermen, pwe komail der matia sang dip iangaki korn.
Але він відказав: „Ні, — щоб, випо́люючи той кукіль, ви не вирвали ра́зом із ним і пшеницю.
30 A karos pan mimieta lao ansaun rak; ni ansaun rak i pan indang men dolung kan: Ki pena mas dip akan, pira pena ni kap akan, pwe aramas en karongala, a korn ki pena nan ai im en nak.
Залиші́ть, — хай ра́зом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива́ накажу́ я женця́м: Зберіть перше кукі́ль і його пов'яжіть у снопки́, щоб їх попали́ти; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї“.
31 A kotiki ong irail pil apot karaseras masani: Wein nanlang rasong wan tuka eu, me aramas amen ale, padukedi ong nan sap we,
Іншу притчу подав Він їм, кажучи: „Царство Небесне подібне до зе́рна гірчи́чного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.
32 Me tikitik sang war karos, a a lao wosada, a kalaimun sang dip akan, o wiala tuka laud apot, manpir en pan lang akan ap pokon pena o mimi nan ra a kan.
Воно найдрібніше з усьо́го насіння, але́, коли ви́росте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і ку́блиться в ві́ттях його“.
33 A pilapot karaseras me a kotin masani ong irail: Wein nanlang rasong kalep kis, me li amen ale okila nan kasak en plaua silu, karos lao mutala.
Іншу притчу Він їм розпові́в: „Царство Небесне подібне до ро́зчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вки́сне“.
34 Mepukat karos Iesus kotin padapadaki ni karaseras ong pokon o, o sota, me a kotin padaki ong irail, ma sota ni karaseras.
Це все в при́тчах Ісус говорив до людей, і без при́тчі нічо́го Він їм не казав,
35 Pwen pwaida me lokido ren saukop o, me masani: I pan ki pasang au ai, pwen karaseras o pan kasansaleda me rir akan sang ni tapin kaua.
щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: „Відкрию у при́тчах уста́ Свої, розповім таємни́ці від по́чину світу!“
36 A ap kotin kadar pasang pokon o, kotilong ong nan tanpas o. Sapwilim a tounpadak kan ap kai dong i potoan ong: Re kotin kawewe ong kit karasepan dip nan matual o.
Тоді відпустив Він наро́д і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: „Поясни́ нам при́тчу про кукі́ль польови́й“.
37 A kotin sapeng masani: Me kamoredi war mau, iei Nain aramas.
А Він відповів і промовив до них: „Хто добре насіння посіяв був, — це Син Лю́дський,
38 Matuel iei sappa. War mau iei toun wei. Dip iei nain mesued.
а поле — це світ, добре ж насіння — це сини Царства, а кукі́ль — сини лукавого;
39 Imwintiti, me kin kamor ir edi, iei tewil. Rak me kaimwisoke pan sappa. Saundolung pene iei tounlang kan. (aiōn g165)
а ворог, що всіяв його — це диявол, жнива́ — кінець віку, а женці — анголи́. (aiōn g165)
І як збирають кукі́ль, і як па́лять в огні, так буде й напри́кінці віку цього́. (aiōn g165)
41 Nain aramas pan kadarala na tounlang kan, o re pan ki sang nan wei men kamakar karos, o me kin wiawia me sued.
Пошле Лю́дський Син Своїх анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззако́ння,
42 O re pan kasapok ir alang len kisiniai iei wasan mamaiei o teterok.
і їх повкида́ють до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!
43 Me pung kan ap pan lingaling dueta katipin nan wein Sam arail. Me salong a mia, men rong, i en rong!
Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має ву́ха, нехай слухає!
44 Wein nanlang rasong pai eu, me rir nan matuel, me aramas amen diaradar ap okila, o peren kida, koieila, netikilar karos, me a naineki, ap netiadar matuel o.
Царство Небесне подібне ще до захо́ваного в полі ска́рбу, що люди́на, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.
45 Wein nanlang pil rasong saunet amen, me raparapaki takai kasampwal kai.
Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошу́кує пе́рел до́брих,
46 A lao diaradar eu, me kasampwalia, ap koieila netikilar a dipisou karos, netiada i.
а як зна́йде одну дорогоцінну перли́ну, то йде, і все продає, що має, і купує її.
47 Wein nanlang pil rasong uk apot, me kin kadudi nan sed, pwen oro pena song karos.
Подібне ще Царство Небесне до не́вода, у море заки́неного, що зібрав він усячину.
48 A lao direla, re kin apiadado pon oror, ap mondi pena, deuk ong me mau akan nan dal akan, a me sued akan re kin kasela.
Коли він напо́вниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до по́суду добре, непо́тріб же геть викидають.
49 Nan iduen a pan wiaui ni imwin kaua: Tounlang kan pan koieila, katoror sang me sued akan me pung kan. (aiōn g165)
Так буде й напри́кінці віку: анголи́ повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних, (aiōn g165)
50 O kasapok ir alang len kisiniai, iei wasan maiei o teterok.
і їх повкидають до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!
51 Iesus kotin masani ong irail: Komail weweki mepukat karos? Re potoan ong: Ei Maing.
Чи ви зрозуміли це все?“— „Так!“відказали Йому.
52 A ap kotin masani ong irail: I me saunkawewe karos, me sukusukuleki wein nanlang me rasong kaun pan im eu, me kin kapwareda sang a pai me kap o me maring.
І Він їм сказав: „Тому́ кожен книжник, що навче́ний про Царство Небесне, подібний до того госпо́даря, що з скарбниці своєї виносить нове́ та старе“.
53 Kadekadeo Iesus lao kaimwisokela karaseras pukat, ap kotin koieila sang wasa o.
І сталось, як скінчи́в Ісус притчі оці, Він зві́дти пішов.
54 A koti dong udan sap we kawewe ong irail nan ar sinakoke. Irail ari puriamui kila indada: Lolekong en Ol men et o a manaman akan ko sang ia?
І прийшов Він до Своєї ба́тьківщини, і навчав їх у їхнїй синаго́зі, так що стали вони дивуватися й питати: „Звідки в Нього ця мудрість та си́ли чудоді́йні?
55 Kaidin i nain kapenta? In a sota adaneki Maria? O ri a ol akan Iakop, o Iosep, o Simon, o Iudas?
Чи ж Він не син те́слі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його — Яків, і Йо́сип, і Симон та Юда?
56 O ri a li akan, kaidin irail karos mi re atail? Ari, ia wasa mepukat ko sang ia?
І чи ж се́стри Його не всі з нами? Звідки ж Йому́ все оте?“
57 O irail makar kin i. A Iesus kotin masani ong irail: Sota wasa me saukop so waui ia, nan sap we ota o ren sau i ko.
І вони спокуша́лися Ним. А Ісус їм сказав: „Пророка нема без пошани, — хіба тільки в вітчи́зні своїй та в домі своїм!“
58 I ari sota wiadar manaman toto wasa o pweki ar soposon.
І Він не вчинив тут чуд багатьо́х через їхню невіру.
