Lukas 23
1 TOUN pokon karos ap kasinenda kalualang i ren Pilatus.
І зняли́ся всі їхні збори, і повели до Пилата Його.
2 Irail ari pikikidi impimpa i indada: Se diarada lap men et, me a kin kaweid sapung aramas akan o inapwiedi, ender nopwei ong nanmarki, ap inda, me dene pein i Kristus o nanmarki.
І зачали оскаржа́ти Його й говорити: „Ми стверди́ли, що Цей ворохо́бить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, — Христос Цар“.
3 Pilatus ari idok re a masani: Nanmarki en Sus akan komui? A kotin sapeng i masani: Komui me inda.
І Пила́т запитав Його, кажучи: „Чи Ти Цар Юдейський?“А Він відказав йому в відповідь: „Сам ти кажеш“...
4 Pilatus ap masani ong samero lapalap akan o pokon o: Sota dip, me i diar ren aramas men et.
І Пилат сказав первосвященикам та до народу: „Я не знахо́джу жо́дної провини в Цій Люди́ні“.
5 A irail ngidingideki i indada: A kin kapeida aramas ni a kaukawewe sili nan Iudäa, tapiada Kaliläa kokodo lel sap wet.
А вони намагались, говорячи: „Він бунтує наро́д, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі“.
6 Pilatus lao rongadar Kaliläa, ap idok, ma i aramas en Kaliläa men.
А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: „Хіба Він галіле́янин?“
7 A i lao rongadar, me kisan toun wein Erodes, ap kadarala i ren Erodes, me pil kotikot Ierusalem ni ran oko.
І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебува́в тими днями.
8 Erodes lao masani Iesus, ap perenda kaualap, pwe me warai a kin anane udial i, pweki me toto a rongadar iran i, o a pil kaporoporeki, me a pan udial kilel eu sang re a.
Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього ча́су бажав Його бачити, — багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.
9 I ari kalelapok re a ni masan toto. A i sota kotin man sapeng i.
І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.
10 A samero lapalap o saunkawewe kan kasinenda o impimpa i kaualap.
І стояли тут первосвященики й книжники, та завзя́то Його оскаржували.
11 A Erodes o na saunpei kan mamaleki i o likauki i likau puetepuet o kapure wong i ren Pilatus.
Тоді Ірод із ві́йськом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобі́лу одіж, і відіслав до Пилата Його.
12 A ni ran ota Pilatus o Erodes insenemau pena, pwe mas o ira imwintiti pena.
І того дня стали Ірод із Пилатом за при́ятелів між собою, бо давніш ворожне́ча між ними була́.
13 A Pilatus kapokon pena samero lapalap, o monsap, o aramas akan,
А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і наро́д,
14 Ap masani ong irail: Komail wa dong ia aramas men et, dene kaweid sapung aramas akan. A kilang, i kalekalelapok re a mo’mail, ap sota dip, me i diar ren aramas men et, duen me komail katikatipiaki i.
і промовив до них: „Привели́ ви мені Чоловіка Цього́, як того́, що бунтує наро́д. А ось я перед вами розвідав, — і не знахо́джу в Люди́ні Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржуєте.
15 Erodes pil so, pwe i kadar wong i komail. A kilang, sota me a wiadar pwen kame kila i.
Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуго́вувало б, Він не вчинив.
16 Ari, i pan woki i ap lapwada.
Отже я покараю Його й відпущу́“.
17 Pwe a pan udan lapwa dang irail meamen nin kamadip o.
Бо пови́нен був їм відпустити одно́го на свято.
18 Irail karos ap likelikwir indada: Kasapokela men et o lapwa dong kit Parapas!
А наро́д став кричати й казати: Візьми Цього́, — відпусти ж нам Вара́вву!“
19 Me lokidokilar nan imateng aki moromorong eu o kamela en aramas amen, me wiauier nan kanim o.
А той за повста́ння одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язни́ці.
20 Pilatus ari men lapwada Iesus, ap pil masani ong irail.
І зно́ву сказав їм Пилат, хотячи́ відпустити Ісуса.
21 A irail likelikwir indada: Kalopuela, kalopuela i!
Та кричали вони й говорили: „Розіпни, розіпни Його!“
22 A masani ong irail kasilepak: Pwe me sued da, me a wiadar? Sota me i diaradar re a, me i en kamata kila. Ari, i pan woki i ap lapwada.
Він же втретє промовив до них: „Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуго́вувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу́“.
23 A irail nantiong weriwereda ngidingidiki i, me a en lopuela; o ar weriwer o en samero lapalap akan lalaudelar.
А вони сильним криком свого домага́лися, та вимагали розп'я́сти Його. І взяв го́ру крик їхній та первосвящеників.
24 Pilatus ap inda, me ar poekipoek en pwaida,
І Пилат присудив, щоб було́, як просили вони:
25 Ap lapwada i, me lokidokilar nan imateng aki moromorong eu o kamela en aramas amen, me irail poeki, ap mueid ong irail Iesus, en wiai ong i duen insen arail.
відпустив їм Вара́вву, поса́дженого за повста́ння та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...
26 O ni arail kalua wei i, re ap saikidi Simon men Kirene, me kodo sang nan sap o. Ir ari kidang po a lopu, pwen wala murin Iesus.
І як Його повели́, то схопи́ли якогось Си́мона із Кіріне́ї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!
27 O pokon kalaimun idauenla i, o li kai me sangesang o mamaukeki i.
А за Ним ішов на́товп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.
28 Iesus kotin saupei dong irail masani: Li en Ierusalem akan, ender sangesang kin ia, a sangesang kin pein komail o noumail seri kan.
А Ісус обернувся до них та й промовив: „Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, — за собою ридайте й за ді́тьми своїми!
29 Pwe kilang, ni ran oko kokodo aramas pan indinda: Meid pai li dapwan o irail me sota naitik, o didi kan, me sota kadidi!
Бо ось дні настають, коли скажуть: „Блаженні неплідні, та утро́би, які не родили, і груди, що не годували“.
30 Re ap pan pikikidi ekeker ong nana kan: Pupedi ong po at! O ong dol akan: Kadupal kit edi!
Тоді стануть казати гора́м: „Поспадайте на нас“, а узгі́р'ям: „Покрийте нас!“
31 Pwe ma re wiadar mepukat ong tuka maur, da me re pan wia ong tuka mongedi?
Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що́ буде сухому?“
32 A pil lolap riamen iang i kalua wei kamela.
І вели́ з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.
33 Irail lao lei wasa, me adaneki pondal en mong, ap kalopuela i o me lolap oko, amen ni pali maun o amen ni pali maing.
А коли прибули́ на те місце, що звуть „Черепо́вище“, розп'яли́ тут Його та злочинників, — одно́го право́руч, а одного ліво́руч.
34 Iesus ap kotin masani: Sam (ai), Kom kotin maki ong irail, pwe irail sasa, me re wiawia. Irail ari nene pasang sapwilim a likau kan o kadoropwa kida.
Ісус же промовив: „Отче, відпусти їм, — бо не знають, що чинять вони!“А як Його одіж ділили, то кидали же́реба.
35 Aramas me u kangkakil o monsap akan iang irail kapikapiti i indada: A kamaureda akai, i en kamaureda pein i, ma i Kristus sapwilim en Kot.
А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старши́ни, говорячи: „Він інших спасав, — нехай Сам Себе ви́зволить, коли Він Христос, Божий Обра́нець!“
36 A saunpei kan pil kapikapiti i, kai ong i, ki ong i pinika,
І вояки́ глузували з Нього: приступаючи, о́цет Йому подавали,
37 Indada: Ma koe Nanmarki en Sus akan, en kapitila pein uk.
і казали: „Коли Цар Ти Юдейський, — спаси Себе Сам!“
38 A pil inting eu, me intingidier ponangen i ni lokaia en Krik, o Latain, o Ipru: Iet Nanmarki en Sus akan.
Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: „Це — Цар Юдейський“.
39 A amen ren lolap oko, me langadar, lalaue i indada: Kaidin koe Kristus Kapiti sang pein uk o kit!
А один із розп'я́тих злочинників став зневажати Його й говорити: „Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!“
40 Me teio ap sapeng, kapung ong i indada: Koe pil sota masak Kot ni om iang kadeik wet?
Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: „Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?
41 Pwe ata kalokolok me pung, pwe iduen ata wiawia kan, a ol men et sota wiadar meakot me sued.
Але ми справедливо засу́джені, і належну заплату за вчинки свої беремо́, — Цей же жодного зла не вчинив“.
42 Ap potoan ong Iesus: Maing, re kotin kupura ia, lao re kotida nan wei ar.
І сказав до Ісуса: „Спогада́й мене, Господи, коли при́йдеш у Царство Своє!“
43 Iesus ap kotin masani ong i: Melel I indai ong uk, ran wet koe pan iang ia mi nan paradis.
І промовив до нього Ісус: „Попра́вді кажу́ тобі: ти бу́деш зо Мною сьогодні в раю́!“
44 Ni auer kawonu ap rotorotala nan sap karos lao lel auer kaduau,
Наближалася шоста година, — і те́мрява стала по ці́лій землі аж до години дев'ятої.
45 O katipin rotorotala, o likau en pera en im en kaudok o dei pasang sang poa lel pa.
І сонце затьми́лось, і в храмі завіса роздерлась надво́є.
46 Iesus ap kotin kapitie laudeda masani: Sam (ai), i mueidalang ngen i nan lim omui kan. A lao kotin masanier met, ap kotin poular.
І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: „Отче, у руки Твої віддаю Свого духа!“І це прорікши, Він духа віддав.
47 A saumas en saunpei o, ni a kilanger me wiauier, ap kapikapinga Kot indada: Melel, aramas men et me pung.
Коли ж сотник побачив, що́ сталось, він Бога просла́вив, говорячи: „Дійсно праведний був Чоловік Цей!“
48 O aramas karos me pokon penaer pwen iang kilang, lao kilanger me wiauier, ap pikir maramar arail o pure pasang.
І ввесь на́товп, який зійшовсь на видо́вище це, як побачив, що́ сталось, — бив у гру́ди себе та вертався.
49 A kompokepa kan karos o li akan, me idauendo i sang Kaliläa, u kailawei, kilekilang mepukat.
Усі ж знайо́мі Його й ті жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це.
50 O kilang ol amen, me mar a Iosep, saunkapung amen, ol mau o pung amen,
І ось муж, на ім'я́ йому Йо́сип, що був радником синедріону, люди́на шановна і праведна, —
51 Me sota apali ong irail ni ar kapukapung o wiawia kan, men Arimatia, kanim eu en Iudäa, me pil auiaui wein Kot,
не пристав він до ради та чину їх, — із Аримате́ї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства, —
52 I me poto dong Pilatus poekipoeki kalep en Iesus.
цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.
53 I ari kidi sang i o kidimki pena likau linen kaselel o kidi ong nan sousou, me weiweida nan paip, wasa me saikenta amen saredi ia.
І Йо́сип, знявши Його, обгорнув у полотно, і покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений, і що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.
54 A ran o ran en kaonop o sapat korendor.
День той був Приготува́ння, і наставала субота.
55 A li akan, me iang i kodido sang Kaliläa, pil iang udial sousou o, wasa me kalep a nekinekid ia.
А жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідо́м, і вони бачили гро́ба, і як покладене тіло Його.
56 Irail ap purer o kaonopada potik kai o men usor, re ap kamol ni ran en sapat duen kusoned o.
Повернувшись, вони наготува́ли па́хощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.
