Matayu 21
1 Yesu na wafundwa wakuwi pawaweriti pakwegera na Yerusalemu na kusoka Betifagi kulugongu lwa Mizeyituni, kawatumiti wantumintumi wakuwi wawili,
Коли наблизились до Єрусалима й прийшли у Вітфагію, до Оливної гори, Ісус надіслав двох учнів
2 pakawagambira, “Mgendi mpaka kushijiji sha palongolu penu na hamumwoni punda na mwana gwakuwi wawatawa. Muwayopoli na munjegeri.
та сказав їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і відразу знайдете прив’язану ослицю й осля з нею; відв’яжіть їх та приведіть до Мене.
3 Handa muntu yoseri pakatakula shoseri, mumgambiri, ‘Mtuwa kawafira kawatenderi na shakapanu hawawalekeri.’”
І якщо хтось спитає вас, скажіть, що Господь потребує їх і відразу ж їх поверне».
4 Shitwatira ashi shitendikiti su galii gagatakulitwi na mbuyi gwa Mlungu gatendeki,
Це сталося, щоб сповнились слова, сказані пророком:
5 “Mlugambiri lushi lwa Sayuni, Guloli, Mfalumi gwaku kankwiza kwa gwenga! Ndo mpoli na kakwena panani pa punda, Na ndama, mwana gwa punda.”
«Скажіть дочці Сіону: „Ось Цар твій їде до тебе, покірний, верхи на ослиці та осляті, синові під’яремної“».
6 Su wafundwa wakuwi wagenda na watenda ntambu Yesu yakawalagaliriti,
Учні пішли й зробили, як наказав їм Ісус.
7 wamjega punda ulii na ndama gwakuwi, wayazilira nguwu zyawu panani pa punda na Yesu kakwena kalivaga pampindi pakuwi.
Привели ослицю й осля, поклали на них свій одяг, і Він сів верхи.
8 Lipinga lya wantu wayarika nguwu zawu munjira, na wantu wamonga wadumula maputira ga mitera na waiyalika panjira.
Багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші ж різали гілки з дерев і також стелили по дорозі.
9 Lipinga lya wantu wamlongoleriti Yesu na wamonga wamfatiti kumbeli pawabotanga, “Kakwiswi Mwana gwa Dawudi! Mlungu kamtekeleri yakiza mulitawu lya Mtuwa! Kakwiswi Mlungu!”
Люди, ідучи попереду та позаду Нього, викрикували: «Осанна Синові Давидовому!» «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!» «Осанна на Небесах!»
10 Yesu pakaweriti kankwingira Yerusalemu, lushi loseri luweriti na shelekusheleku. Wantu wakosiyiti, “Hashi, ayu ndo gaa?”
Коли Він увійшов у Єрусалим, усе місто заворушилося питаючи: «Хто Він такий?»
11 Lipinga lya wantu liwankula, “Ayu ndo Yesu mbuyi gwa Mlungu, kalawa Nazareti isi ya Galilaya.”
Народ же казав: «Це Ісус, пророк із Назарета, що в Галілеї».
12 Yesu kagenda kwingira Mnumba nkulu ya Mlungu, kawawinga kunja wantu woseri yawaweriti wankuwuza na kuhemera vintu palii. Kazigalambuziya meza zawaweriti wankuvunjira mpiya na vigoda vya wantu yawaweriti wankuwuza wang'unda,
Ісус увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував у Храмі, перевернув столи тих, хто міняв гроші, та місця тих, хто продавав голубів.
13 na kawagambira, “Galembwa Mumalembu Mananagala kuwera Mlungu kalonga, ‘Numba nkulu yaneni hayishemwi numba ya sala.’ Kumbiti mwenga muyitenda mpanga ya wapoka!”
Він казав їм: «Написано: „Дім Мій буде називатися Домом Молитви“, а ви зробили з нього „притулок розбійників!“»
14 Wanalwisi na yawalewelekiti wamgendiriti Yesu Kunumba nkulu ya Mlungu na yomberi kawaponiziya.
І приходили до Нього в Храм сліпі та криві, і Він зцілив їх.
15 Su, watambika wakulu na wafunda wa Malagaliru wakalaliti pawawoniti vitwatira vya kulikangasha vyakatenditi na wana pawaweriti wankubotanga Mnumba nkulu ya Mlungu pawalonga, “Kakwiswi Mwana gwa Dawudi!”
Але первосвященники та книжники, побачивши чудеса, які Він робив, та дітей, які кричали в Храмі: «Осанна Синові Давидовому!» – обурилися
16 Su womberi wamkosiya Yesu, “Hashi, gupikinira ntambu yawalonga?” Yesu kawankula, “Yina mpikanira. Hashi, hamwebetuli Malembu aga? ‘Guwafunditi wana na wana wanonu ntambu ya kukukwisa.’”
й сказали Йому: ―Чуєш, що вони говорять? Ісус же відповів їм: ―Так! А хіба ви ніколи не читали: «Із вуст [малих] дітей і немовлят Ти приготував Собі хвалу».
17 Su, Yesu kawaleka na kagenda kunja kwa lushi na kagenda Betaniya na kalikaliti kulaa pashiru poseri.
Залишивши їх, Він вийшов із міста, пішов до Віфанії та заночував там.
18 Yesu pakaweriti kankuwuya mlushi mandawira putiputi, kaweriti na njala.
Вранці, повертаючись до міста, [Ісус] зголоднів.
19 Kaguwona mkuyu pampeku pa njira na kagugendera, kumbiti guweriti gwahera bwajubwaju loseri ira gwana mihamba hera. Su kagugambira mtera, “Hapeni guleri kayi mabwajubwaju!” Palaa palii mkuyu gulii guyuma. (aiōn g165)
І, побачивши біля дороги смоковницю, підійшов до неї, але нічого, окрім листя, не знайшов. Тоді промовив до неї: «Нехай же повік не буде плоду від тебе!» І смоковниця відразу всохла. (aiōn g165)
20 Wafundwa pawaguwoniti na walikangasha, pawalonga, “Iwera hashi mkuyu agu guyuma kanongola?”
Побачивши це, учні здивувалися й запитали: ―Як смоковниця відразу всохла?
21 Yesu kawankula, “Nakaka nuwagambirani, handa pamuwera na njimiru pota na lyoga, hamuwezi kutenda ntambu yantenditi kwa mkuyu agu na kwa hangu ndiri hera kumbiti ata hamuwezi kulugambira lugongu, ‘Gutupuki gukalidibiziyi gumweni mulitanda,’ na hayitendeki.
Ісус сказав у відповідь: ―Істинно кажу вам: якщо ви матимете віру й не будете сумніватися, то зробите не тільки те, що сталося зі смоковницею, але навіть якщо скажете цій горі: «Піднесися та кинься в море!» – станеться.
22 Handa pamwajimira, hampananwi shoseri shamluwa kwa Mlungu.”
Усе, про що попросите в молитві з вірою, отримаєте.
23 Yesu kingiriti Mnumba nkulu ya Mlungu na kaweriti kankufunda. Watambika wakulu na wazewi wamwiziriti Yesu na kumkosiya, “Hashi, gutenda vitwatira avi kwa uwezu wa gaa? Hashi, ndo gaa yakakupanana uwezu awu?”
Коли Він увійшов у Храм і навчав, до Нього підійшли первосвященники та старійшини народу й запитали: ―Якою владою Ти це робиш? І хто дав Тобі таку владу?
24 Yesu kawankula, “Naneni hanuwakosiyi likosiwu limu na pamunankula, su naneni hanuwagambirani ntenda vitwatira avi kwa uwezu wa gaa.
У відповідь Ісус сказав їм: ―Запитаю і Я вас про одне, і якщо відповісте Мені, Я скажу вам, якою владою це роблю.
25 Nuwakosiya, ‘Hashi, uwezu wa Yohani Mbatiza ulawiti kwagaa? Hashi, ulawiti kumpindi ama kwa wantu?’” Kumbiti wanjiti kulitakuziyana weni, “Hatulongi ashi? Handa patutakula, ‘Ulawiti kwa Mlungu,’ yomberi hakatukosiyi, ‘Su, iwera hashi mumjimiriti ndiri Yohani?’
Звідки було Іванове хрещення? З Неба чи від людей? Вони ж стали міркувати між собою, кажучи: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає нас: «Чому ж ви не повірили йому?»
26 Kumbiti patulonga, ‘Ulawiti kwa wantu,’ tutira lipinga lya wantu toziya wantu woseri wavimana kuwera Yohani kaweriti mbuyi gwa Mlungu.”
Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то боїмося людей, бо всі вважають Івана пророком.
27 Su, wamwankula Yesu, “Tuvimana ndiri.” Yesu kawagambira, “Naneni viraa hapeni nuwagambiri ntenda vitwatira avi kwa uwezu wa gaa.
Тож вони відповіли Ісусові: ―Не знаємо. [Ісус] сказав їм: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
28 “Vinu mwenga mulihola ashashi kwa shitwatira ashi? Kuweriti muntu yumu yakaweriti na wana wakuwi wawili. Yomberi kamgendiriti mkulu yumu na kulonga, ‘Mwana gwangu, leru gugendi gwakatendi lihengu mulirambu lya mizyabibu.’
«Як ви вважаєте? В одного чоловіка було двоє синів. Він прийшов до першого й сказав: „Сину, іди та попрацюй сьогодні в [моєму] винограднику“.
29 Yomberi kamwankula, ‘Hapeni ng'endi,’ kumbiti shakapanu kagenda kutenda lihengu.
Той відповів: „Не хочу!“Але потім, розкаявшись, пішов.
30 Shakapanu tati ulii kamgendera mwana gwakuwi yumonga kamgambiriti ntambu ilii. Yomberi kamwankula, ‘Yina tati hang'endi,’ kumbiti kagenditi ndiri.
Пішовши до другого, сказав так само. Той відповів: „Я [піду, ] господарю!“Але не пішов.
31 Hashi, pa wawili awa gaa yakatenditi gakafiriti tati gwakuwi?” Womberi wamwankula, “Uliya mwana gwa kwanja.” Su, Yesu kawagambira, “Nuwagambirani nakaka, watola kodi na wandiyandiya hawawalonguleri kugenda kwingira Muufalumi wa Mlungu.
Хто з цих двох виконав волю батька?» Вони відповіли: ―Перший. [Тоді] Ісус сказав їм: ―Істинно кажу вам: митники та блудниці випереджають вас до Царства Божого.
32 Toziya Yohani Mbatiza kiziti kwa mwenga kawalanguziya njira ya kulikala ya kumfiriziya Mlungu na mwenga mumjimira ndiri, kumbiti watola kodi na wandiyandiya wamjimiriti. Ata pamwoniti goseri aga, mwenga mlekiti ndiri vidoda vyamtenda na kumjimira yomberi.”
Прийшов Іван до вас дорогою праведності, і ви не повірили йому, а митники та блудниці повірили. Ви ж, навіть побачивши це, все одно не розкаялися й не повірили йому.
33 Yesu kalonga, “Mpikaniri mfanu gumonga. Kuweriti na muntu yakaweriti na lirambu, ndo mweni yakalimiti mizyabibu, katindiziya lipamanda na kabawa linegu lya kukamira zyabibu na kanyawiti liringu lya kulolelera. Shakapanu lirambu lya mizyabibu lilii kaliyazimira kwa walimaji, mweni kagenda mwanja gwa kutali.
Послухайте іншу притчу. Один чоловік-господар посадив виноградник, обвів його огорожею, вкопав у ньому давильню, збудував башту, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож.
34 Shipindi sha kubenanga pashisokiti, kawatumiti wantumintumi wakuwi kwa walimaji walii, su watoli semu yakuwi yawabeniti.
Коли настав час врожаю, він надіслав своїх рабів до виноградарів отримати свій прибуток.
35 Walimaji walii wawakamula wantumintumi wakuwi, yumu wamkomanga, yumonga wamlaga na yumonga wamlaga kwa kumgumanga mabuwi.
Однак виноградарі схопили рабів, одного побили, іншого вбили, а ще іншого закидали камінням.
36 Muntu ulii kawatuma kayi wantumintumi wamonga wavuwa, kuliku wa kwanja, walimaji walii watenda ntambu ira ilii.
Тоді він надіслав інших рабів, більше, ніж раніше, але виноградарі вчинили з ними так само.
37 Upeleru kamtuma mwana gwakuwi kugenda kwa womberi pakalihola, ‘Nakaka hawampikiniri mwana gwangu.’
Нарешті надіслав до них свого сина, кажучи: «Мого сина поважатимуть!»
38 Kumbiti walimaji walii pawamwoniti mwana gwakuwi, walitakuziyana weni kwa weni, ‘Ayu ndo muhala gwakuwi. Mwizi tumlagi na uhala wakuwi hauweri watwenga!’
Але виноградарі, побачивши сина, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, і спадщина дістанеться нам!»
39 Su, wambata na wamlaviya kunja kulirambu lilii lya mizyabibu na wamlaga.”
Вони схопили його, вивели з виноградника та вбили.
40 Yesu kawakosiya, “Vinu, mweni kana lirambu lya mizyabibu pakiza, hakawatendi hashi walimaji walii?”
Коли прийде господар виноградника, що він зробить із цими виноградарями?
41 Womberi wamwakula, “Hakawalagi woseri yawatenditi vidoda na lirambu lilii hakawapanani walimaji wamonga, ndo weni hawamupanani semu yakuwi yawavibena kwa shipindi sha kubenanga.”
Вони відповіли: ―Тих злодіїв жорстоко покарає, а виноградник віддасть іншим виноградарям, які сплатять його прибуток вчасно.
42 Yesu kawagambira, “Hashi, hamwebetuli shawalembiti Mumalembu Managala? ‘Libuwi lyawalilemiti wanyawa numba, vinu liwera libuwi lyaliwera na mana nentu kuliku mabuwi goseri. Mtuwa ndo yakatenditi shitwatira ashi, shitwatira sha kulikangasha nentu kwa twenga!’”
Ісус сказав їм: ―Хіба ви ніколи не читали в Писанні: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем. Господь зробив це, і воно є дивним у наших очах»?
43 Yesu kongera kutakula, “Su nuwagambirani, Ufalumi wa Mlungu hawawawusiyi kwa mwenga na kuwapanani wantu yawalera mabwajubwaju gaherepa.
Тому кажу вам: Царство Боже буде відібране від вас та дане народові, який буде приносити його плоди.
44 Yoseri yakaguwa pa libuwi ali hakamegeki vipandi vipandi na libuwi palimguwira muntu yoseri, halimupekesi.”
Хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.
45 Watambika wakulu na Mafalisayu pawapikaniriti mifanu ya Yesu na wavimaniti kuwera yomberi kaweriti kankuwalonga weni.
Почувши ці притчі, первосвященники та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них,
46 Su wajeriti kusakula ntambu ya kumkamula Yesu. Kumbiti womberi watiriti lipinga lya wantu lyawamaniti kuwera Yesu ndo mbuyi gwa Mlungu.
і шукали нагоди схопити [Ісуса], але боялися народу, який вважав Його пророком.
