< مزامیر 62 >
برای یدوتون سالار مغنیان. مزمور داود جان من فقط برای خدا خاموش می شود زیرا که نجات من از جانب اوست. | ۱ 1 |
Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Давидів. Тільки від Бога чекай у мовча́нні, о душе́ моя, від Нього спасі́ння моє!
او تنها صخره و نجات من است و قلعه بلند من. پس بسیار جنبش نخواهم خورد. | ۲ 2 |
Тільки Він моя ске́ля й спасі́ння моє, Він тверди́ня моя, — тому́ не захита́юся дуже!
تا به کی بر مردی هجوم میآورید تا همگی شما او راهلاک کنید مثل دیوار خمشده و حصار جنبش خورده؟ | ۳ 3 |
Доки бу́дете ви напада́ти на люди́ну? Усі хочете ви розтрощи́ти її, немов мур той похи́лений, мов би парка́н той валю́щий!
در این فقط مشورت میکنند که او را ازمرتبهاش بیندازند. و دروغ را دوست میدارند. به زبان خود برکت میدهند و در دل خود لعنت میکنند، سلاه. | ۴ 4 |
Вони́ тільки й ду́мають, я́к би зіпхнути її з висоти, вони полюбили непра́вду: благословляють своїми уста́ми, в своєму ж нутрі́ проклинають! (Се́ла)
ای جان من فقط برای خدا خاموش شو زیراکه امید من از وی است. | ۵ 5 |
Тільки від Бога чекай у мовча́нні, о душе́ моя, бо від Нього надія моя!
او تنها صخره و نجات من است و قلعه بلند من تا جنبش نخورم. | ۶ 6 |
Тільки Він моя скеля й спасі́ння моє, Він тверди́ня моя, — тому́ не захитаюсь!
برخداست نجات و جلال من. صخره قوت من وپناه من در خداست. | ۷ 7 |
У Бозі спасі́ння моє й моя слава, скеля сили моєї, моє пристано́вище в Бозі!
ای قوم همه وقت بر اوتوکل کنید و دلهای خود را به حضور وی بریزید. زیرا خدا ملجای ماست، سلاه. | ۸ 8 |
Мій наро́де, — кожного ча́су наді́йтесь на Нього, серце своє перед Ним вилива́йте, Бог для нас — пристано́вище! (Се́ла)
البته بنی آدم بطالتاند و بنی بشر دروغ. در ترازو بالا میروندزیرا جمیع از بطالت سبکترند. | ۹ 9 |
Справді, лю́дські сини́ — як та па́ра, сини́ й вищих му́жів — обма́на: як узяти на вагу́ — вони легші від пари всі ра́зом!
بر ظلم توکل مکنید و بر غارت مغرور مشوید. چون دولت افزوده شود دل در آن مبندید. | ۱۰ 10 |
Не наді́йтесь на у́тиск, і не пишайтесь грабу́нком; як багатство росте, — не приклада́йте свого серця до нього!
خدا یک بارگفته است و دو بار این را شنیدهام که قوت از آن خداست. | ۱۱ 11 |
Один раз Бог сказав, а двічі я чув, — що сила — у Бога!
ای خداوند رحمت نیز از آن تواست، زیرا به هر کس موافق عملش جزا خواهی داد. | ۱۲ 12 |
І в Тебе, о Господи, милість, бо відпла́чуєш кожному згідно з діла́ми його!