< مزامیر 132 >

سرود درجات ای خداوند برای داود به یاد آور، همه مذلتهای او را. ۱ 1
Пісня проча́н.
چگونه برای خداوند قسم خورد و برای قادر مطلق یعقوب نذر نمود ۲ 2
що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
که به خیمه خانه خود هرگز داخل نخواهم شد، و بر بستر تختخواب خود برنخواهم آمد. ۳ 3
„Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
خواب به چشمان خود نخواهم داد و نه پینکی به مژگان خویش، ۴ 4
не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
تا مکانی برای خداوندپیدا کنم و مسکنی برای قادر مطلق یعقوب. ۵ 5
аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
اینک ذکر آن را در افراته شنیدیم و آن را درصحرای یعاریم یافتیم. ۶ 6
Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
به مسکن های او داخل شویم و نزد قدمگاه وی پرستش نماییم. ۷ 7
Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
‌ای خداوند به آرامگاه خود برخیز و بیا، تو و تابوت قوت تو. ۸ 8
Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
کاهنان تو به عدالت ملبس شوند ومقدسانت ترنم نمایند. ۹ 9
Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
به‌خاطر بنده خودداود، روی مسیح خود را برمگردان. ۱۰ 10
Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
خداوند برای داود به راستی قسم خورد و از آن برنخواهدگشت که «از ثمره صلب تو بر تخت تو خواهم گذاشت. ۱۱ 11
Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
اگر پسران تو عهد مرا نگاه دارند وشهادتم را که بدیشان می‌آموزم، پسران ایشان نیزبر کرسی تو تا به ابد خواهند نشست.» ۱۲ 12
Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
زیرا که خداوند صهیون را برگزیده است وآن را برای مسکن خویش مرغوب فرموده. ۱۳ 13
Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
«این است آرامگاه من تا ابدالاباد. اینجا ساکن خواهم بود زیرا در این رغبت دارم. ۱۴ 14
„То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
آذوقه آن را هرآینه برکت خواهم داد و فقیرانش را به نان سیر خواهم ساخت، ۱۵ 15
пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
و کاهنانش را به نجات ملبس خواهم ساخت و مقدسانش هرآینه ترنم خواهند نمود. ۱۶ 16
Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
در آنجا شاخ داود را خواهم رویانید و چراغی برای مسیح خود آماده خواهم ساخت. ۱۷ 17
Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
دشمنان او را به خجالت ملبس خواهم ساخت و تاج او بر وی شکوفه خواهدآورد.» ۱۸ 18
ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!

< مزامیر 132 >