< مزامیر 132 >
سرود درجات ای خداوند برای داود به یاد آور، همه مذلتهای او را. | ۱ 1 |
Пісня проча́н.
چگونه برای خداوند قسم خورد و برای قادر مطلق یعقوب نذر نمود | ۲ 2 |
що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
که به خیمه خانه خود هرگز داخل نخواهم شد، و بر بستر تختخواب خود برنخواهم آمد. | ۳ 3 |
„Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
خواب به چشمان خود نخواهم داد و نه پینکی به مژگان خویش، | ۴ 4 |
не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
تا مکانی برای خداوندپیدا کنم و مسکنی برای قادر مطلق یعقوب. | ۵ 5 |
аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
اینک ذکر آن را در افراته شنیدیم و آن را درصحرای یعاریم یافتیم. | ۶ 6 |
Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
به مسکن های او داخل شویم و نزد قدمگاه وی پرستش نماییم. | ۷ 7 |
Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
ای خداوند به آرامگاه خود برخیز و بیا، تو و تابوت قوت تو. | ۸ 8 |
Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
کاهنان تو به عدالت ملبس شوند ومقدسانت ترنم نمایند. | ۹ 9 |
Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
بهخاطر بنده خودداود، روی مسیح خود را برمگردان. | ۱۰ 10 |
Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
خداوند برای داود به راستی قسم خورد و از آن برنخواهدگشت که «از ثمره صلب تو بر تخت تو خواهم گذاشت. | ۱۱ 11 |
Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
اگر پسران تو عهد مرا نگاه دارند وشهادتم را که بدیشان میآموزم، پسران ایشان نیزبر کرسی تو تا به ابد خواهند نشست.» | ۱۲ 12 |
Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
زیرا که خداوند صهیون را برگزیده است وآن را برای مسکن خویش مرغوب فرموده. | ۱۳ 13 |
Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
«این است آرامگاه من تا ابدالاباد. اینجا ساکن خواهم بود زیرا در این رغبت دارم. | ۱۴ 14 |
„То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
آذوقه آن را هرآینه برکت خواهم داد و فقیرانش را به نان سیر خواهم ساخت، | ۱۵ 15 |
пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
و کاهنانش را به نجات ملبس خواهم ساخت و مقدسانش هرآینه ترنم خواهند نمود. | ۱۶ 16 |
Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
در آنجا شاخ داود را خواهم رویانید و چراغی برای مسیح خود آماده خواهم ساخت. | ۱۷ 17 |
Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
دشمنان او را به خجالت ملبس خواهم ساخت و تاج او بر وی شکوفه خواهدآورد.» | ۱۸ 18 |
ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!