< امثال 8 >

آیا حکمت ندا نمی کند، و فطانت آوازخود را بلند نمی نماید؟ ۱ 1
Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
به‌سر مکان های بلند، به کناره راه، در میان طریقها می‌ایستد. ۲ 2
На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
به‌جانب دروازه‌ها به دهنه شهر، نزد مدخل دروازه‌ها صدا می‌زند. ۳ 3
При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
که شما را‌ای مردان می‌خوانم و آواز من به بنی آدم است. ۴ 4
„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
‌ای جاهلان زیرکی را بفهمید و‌ای احمقان عقل رادرک نمایید. ۵ 5
Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
بشنوید زیرا که به امور عالیه تکلم می‌نمایم و گشادن لبهایم استقامت است. ۶ 6
Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
دهانم به راستی تنطق می‌کند و لبهایم شرارت را مکروه می‌دارد. ۷ 7
Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
همه سخنان دهانم بر‌حق است و درآنها هیچ‌چیز کج یا معوج نیست. ۸ 8
Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
تمامی آنهانزد مرد فهیم واضح است و نزد یابندگان معرفت مستقیم است. ۹ 9
Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
تادیب مرا قبول کنید و نه نقره را، و معرفت را بیشتر از طلای خالص. ۱۰ 10
Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
زیرا که حکمت از لعلها بهتر است، و جمیع نفایس را به او برابر نتوان کرد. ۱۱ 11
ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
من حکمتم و در زیرکی سکونت دارم، و معرفت تدبیر را یافته‌ام. ۱۲ 12
Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
ترس خداوند، مکروه داشتن بدی است. غرور و تکبر وراه بد و دهان دروغگو را مکروه می‌دارم. ۱۳ 13
Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
مشورت و حکمت کامل از آن من است. من فهم هستم و قوت از آن من است. ۱۴ 14
В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
به من پادشاهان سلطنت می‌کنند، و داوران به عدالت فتوا می‌دهند. ۱۵ 15
Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
به من سروران حکمرانی می‌نمایند و شریفان و جمیع داوران جهان. ۱۶ 16
Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
من دوست می‌دارم آنانی را که مرا دوست می‌دارند. وهر‌که مرا به جد و جهد بطلبد مرا خواهد یافت. ۱۷ 17
Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
دولت و جلال با من است. توانگری جاودانی وعدالت. ۱۸ 18
Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
ثمره من از طلا و زر ناب بهتر است، وحاصل من از نقره خالص. ۱۹ 19
ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
در طریق عدالت می‌خرامم، در میان راههای انصاف، ۲۰ 20
Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
تا مال حقیقی را نصیب محبان خود گردانم، وخزینه های ایشان را مملو سازم. ۲۱ 21
щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
خداوند مرا مبداء طریق خود داشت، قبل از اعمال خویش از ازل. ۲۲ 22
Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
من از ازل برقرار بودم، از ابتدا پیش از بودن جهان. ۲۳ 23
відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
هنگامی که لجه هانبود من مولود شدم، وقتی که چشمه های پر ازآب وجود نداشت. ۲۴ 24
Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
قبل از آنگاه کوهها برپاشود، پیش از تلها مولود گردیدم. ۲۵ 25
Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
چون زمین وصحراها را هنوز نساخته بود، و نه اول غبار ربع مسکون را. ۲۶ 26
коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
وقتی که او آسمان را مستحکم ساخت من آنجا بودم، و هنگامی که دایره را برسطح لجه قرار داد. ۲۷ 27
Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
وقتی که افلاک را بالااستوار کرد، و چشمه های لجه را استوار گردانید. ۲۸ 28
коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
چون به دریا حد قرار داد، تا آبها از فرمان اوتجاوز نکنند، و زمانی که بنیاد زمین را نهاد. ۲۹ 29
коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
آنگاه نزد او معمار بودم، و روزبروز شادی می‌نمودم، و همیشه به حضور او اهتزاز می‌کردم. ۳۰ 30
то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
و اهتزاز من در آبادی زمین وی، و شادی من بابنی آدم می‌بود. ۳۱ 31
радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
پس الان‌ای پسران مرا بشنوید، وخوشابحال آنانی که طریقهای مرا نگاه دارند. ۳۲ 32
Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
تادیب را بشنوید و حکیم باشید، و آن را ردمنمایید. ۳۳ 33
Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
خوشابحال کسی‌که مرا بشنود، و هرروز نزد درهای من دیده بانی کند، و باهوهای دروازه های مرا محافظت نماید. ۳۴ 34
Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
زیرا هر‌که مرایابد حیات را تحصیل کند، و رضامندی خداوندرا حاصل نماید. ۳۵ 35
Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
و اما کسی‌که مرا خطا کند، به‌جان خود ضرر رساند، و هر‌که مرا دشمن دارد، موت را دوست دارد. ۳۶ 36
А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“

< امثال 8 >