ਕਹਾਉਤਾਂ 12
Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
6 ੬ ਦੁਸ਼ਟਾਂ ਦੀਆਂ ਗੱਲਾਂ ਖ਼ੂਨ ਕਰਨ ਲਈ ਘਾਤ ਲਾਉਣ ਦੇ ਵਿਖੇ ਹੁੰਦੀਆਂ ਹਨ, ਪਰ ਸਚਿਆਰਾਂ ਦੇ ਬੋਲ ਉਹਨਾਂ ਨੂੰ ਛੁਡਾ ਲੈਂਦੇ ਹਨ।
Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
11 ੧੧ ਜਿਹੜਾ ਆਪਣੇ ਖੇਤ ਨੂੰ ਦੱਬ ਕੇ ਵਾਹੁੰਦਾ ਹੈ, ਉਹ ਰੱਜ ਕੇ ਖਾਵੇਗਾ, ਪਰ ਜੋ ਨਿਕੰਮੀਆਂ ਗੱਲਾਂ ਦਾ ਪਿੱਛਾ ਕਰਦਾ ਹੈ ਉਹ ਨਿਰਬੁੱਧ ਹੈ।
Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
14 ੧੪ ਆਦਮੀ ਆਪਣੇ ਬਚਨਾਂ ਦੇ ਫਲ ਦੇ ਕਾਰਨ ਭਲਿਆਈ ਨਾਲ ਤ੍ਰਿਪਤ ਹੁੰਦਾ ਹੈ ਅਤੇ ਜਿਹੀ ਕਿਸੇ ਦੀ ਕਰਨੀ ਤੇਹੀ ਉਸੇ ਦੀ ਭਰਨੀ ਹੁੰਦੀ ਹੈ।
Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
18 ੧੮ ਬਿਨ੍ਹਾਂ ਸੋਚੇ ਬੋਲਣ ਵਾਲੇ ਦੀਆਂ ਗੱਲਾਂ ਤਲਵਾਰ ਵਾਂਗੂੰ ਵਿੰਨ੍ਹਦੀਆਂ ਹਨ, ਪਰ ਬੁੱਧਵਾਨ ਦੇ ਬਚਨ ਚੰਗਾ ਕਰ ਦਿੰਦੇ ਹਨ।
Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
