ਅੱਯੂਬ 9
А Йов відповів та й сказав:
Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?
Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.
Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?
5 ੫ ਉਹ ਜੋ ਅਚਾਨਕ ਪਹਾੜਾਂ ਨੂੰ ਹਟਾ ਦਿੰਦਾ ਹੈ ਅਤੇ ਉਨ੍ਹਾਂ ਨੂੰ ਪਤਾ ਵੀ ਨਹੀਂ ਲੱਗਦਾ, ਉਹ ਆਪਣੇ ਕ੍ਰੋਧ ਵਿੱਚ ਉਨ੍ਹਾਂ ਨੂੰ ਉਲਟ ਦਿੰਦਾ ਹੈ,
Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.
Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.
Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.
Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,
Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.
Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!
11 ੧੧ ਵੇਖੋ, ਉਹ ਮੇਰੇ ਕੋਲੋਂ ਦੀ ਲੰਘ ਜਾਂਦਾ ਹੈ ਪਰ ਮੈਂ ਉਹ ਨੂੰ ਵੇਖ ਨਹੀਂ ਸਕਦਾ, ਉਹ ਅੱਗੇ ਵੱਧ ਜਾਂਦਾ ਹੈ, ਪਰ ਮੈਂ ਉਹ ਨੂੰ ਪਛਾਣਦਾ ਨਹੀਂ।
Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього
Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?
Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —
що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,
15 ੧੫ ਭਾਵੇਂ ਮੈਂ ਨਿਰਦੋਸ਼ ਵੀ ਹੁੰਦਾ ਤਾਂ ਵੀ ਉਸ ਨੂੰ ਜਵਾਬ ਨਹੀਂ ਦੇ ਸਕਦਾ, ਮੈਂ ਸਿਰਫ਼ ਆਪਣੇ ਨਿਆਈਂ ਦੇ ਅੱਗੇ ਦੁਹਾਈ ਦੇ ਸਕਦਾ ਹਾਂ।
я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?
16 ੧੬ ਜੇ ਮੈਂ ਪੁਕਾਰਦਾ ਅਤੇ ਉਹ ਉੱਤਰ ਵੀ ਦਿੰਦਾ, ਤਾਂ ਵੀ ਮੈਂ ਨਿਹਚਾ ਨਾ ਕਰਦਾ ਕਿ ਉਸ ਨੇ ਮੇਰੀ ਅਵਾਜ਼ ਉੱਤੇ ਕੰਨ ਲਾਇਆ ਹੈ,
Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,
Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.
Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.
Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?
20 ੨੦ ਜੇ ਮੈਂ ਨਿਰਦੋਸ਼ ਵੀ ਹੋਵਾਂ ਤਾਂ ਵੀ ਮੇਰਾ ਮੂੰਹ ਮੈਨੂੰ ਦੋਸ਼ੀ ਠਹਿਰਾਵੇਗਾ, ਜੇ ਮੈਂ ਖਰਾ ਹੋਵਾਂ ਤਾਂ ਵੀ ਉਹ ਮੈਨੂੰ ਟੇਢਾ ਸਾਬਤ ਕਰੇਗਾ।
Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.
Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.
Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.
Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.
24 ੨੪ ਜਦ ਦੇਸ ਦੁਸ਼ਟਾਂ ਦੇ ਹੱਥ ਵਿੱਚ ਦਿੱਤਾ ਜਾਂਦਾ ਹੈ ਤਾਂ ਉਹ ਨਿਆਂਈਆਂ ਦੀਆਂ ਅੱਖਾਂ ਨੂੰ ਢੱਕ ਦਿੰਦਾ ਹੈ, ਜੇ ਇਹ ਕਰਨ ਵਾਲਾ ਉਹ ਨਹੀਂ, ਤਾਂ ਹੋਰ ਕੌਣ ਹੈ?
У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?
А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,
промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.
27 ੨੭ ਜੇ ਮੈਂ ਆਖਾਂ ਕਿ ਮੈਂ ਆਪਣੀ ਸ਼ਿਕਾਇਤ ਭੁੱਲ ਜਾਂਵਾਂਗਾ, ਮੈਂ ਆਪਣੀ ਉਦਾਸੀ ਛੱਡ ਦਿਆਂਗਾ ਅਤੇ ਆਪਣੇ ਆਪ ਨੂੰ ਖੁਸ਼ ਵਿਖਾਵਾਂਗਾ।
Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,
то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.
Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?
Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,
то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.
Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,
поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.
Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,
тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!
