Faarfannaa 129

1 Faarfannaa ol baʼuu. Israaʼel akkana haa jedhu; “Isaan dargaggummaa kootii jalqabanii akka malee na cunqursaniiru;

Пісня проча́н.

2 isaan dargaggummaa kootii jalqabanii akka malee na cunqursaniiru; garuu na hin moʼanne.

Багато гноби́ли мене від юна́цтва мого́, та мене не поду́жали!

3 Warri qootiisa qotan dugda koo qotan; boʼoo isaaniis ni dheeressan.

Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,

4 Waaqayyo garuu qajeelaa dha; funyoo jalʼootaa gargar kukkuteera.”

та Господь справедливий, — Він шну́ри безбожних порва́в!

5 Warri Xiyoonin jibban hundinuu, qaaniidhaan duubatti haa deebiʼan.

Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!

6 Isaan akka marga bantii manaa irraa kan utuu hin guddatin goguu haa taʼan;

Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,

7 namichi haamu qabaa isaa guuttachuu, yookaan namichi walitti qabu bissii isaa guuttachuu hin dandaʼu.

що нею жмені своєї жнець не напо́внить, ані обере́мка свого в'яза́льник,

8 Warri achiin darban, “Eebbi Waaqayyoo isiniif haa taʼu; maqaa Waaqayyootiin isin eebbifna” isaaniin hin jedhin.

і не скаже прохо́жий до них: „Благослове́ння Господнє на вас, благословля́ємо вас Ім'я́м Господа!“