< Faarfannaa 129 >
1 Faarfannaa ol baʼuu. Israaʼel akkana haa jedhu; “Isaan dargaggummaa kootii jalqabanii akka malee na cunqursaniiru;
Пісня сходження. Досить пригнічували мене ще з юності, – нехай скаже Ізраїль, –
2 isaan dargaggummaa kootii jalqabanii akka malee na cunqursaniiru; garuu na hin moʼanne.
досить пригнічували мене ще з юності, та не здолали мене!
3 Warri qootiisa qotan dugda koo qotan; boʼoo isaaniis ni dheeressan.
На спині моїй орали орачі, протягнули свої довгі борозни.
4 Waaqayyo garuu qajeelaa dha; funyoo jalʼootaa gargar kukkuteera.”
Господь праведний: Він розсік пута нечестивців.
5 Warri Xiyoonin jibban hundinuu, qaaniidhaan duubatti haa deebiʼan.
Нехай осоромляться й назад відсахнуться всі, хто ненавидить Сіон.
6 Isaan akka marga bantii manaa irraa kan utuu hin guddatin goguu haa taʼan;
Нехай стануть вони, як трава на даху, що засихає, перш ніж виросте,
7 namichi haamu qabaa isaa guuttachuu, yookaan namichi walitti qabu bissii isaa guuttachuu hin dandaʼu.
якою жнець не наповнить долоні своєї, і той, хто снопи в’яже, не візьме її оберемком.
8 Warri achiin darban, “Eebbi Waaqayyoo isiniif haa taʼu; maqaa Waaqayyootiin isin eebbifna” isaaniin hin jedhin.
І не скажуть перехожі: «Благословення Господнього вам! Благословляємо вас іменем Господа!»