Faarfannaa 112

1 Haalleluuyaa. Namni Waaqayyoon sodaatu, kan ajaja isaatti baayʼee gammadu eebbifamaa dha.

Алілу́я!

2 Sanyiin isaa lafa irratti jabaa taʼa; dhaloonni tolootaa ni eebbifama.

Буде си́льним насі́ння його на землі, буде поблагосло́влений рід безневи́нних!

3 Qabeenyii fi badhaadhummaan mana isaa keessa jira; qajeelummaan isaas bara baraan jiraata.

Багатство й достаток у домі його, а правда його пробува́є навіки!

4 Nama tolaa fi arjaadhaaf, gara laafessaa fi qajeelaaf, dukkana keessatti iyyuu ifni ni baʼa.

Світло схо́дить у те́мряві для справедливих, — Він ласка́вий, і милости́вий, і праведний!

5 Nama arjaa fi nama waa namaa liqeessuuf, nama hojii isaa qajeelummaadhaan adeemsifatuuf waan gaariitu taʼa.

Добрий муж милости́вий та позичає, уде́ржує справи свої справедливістю,

6 Dhugumaan inni gonkumaa hin raafamu; namni qajeelaan bara baraan yaadatama.

і наві́ки він не захита́ється, — у вічній па́м'яті праведний бу́де!

7 Inni oduu hamaa hin sodaatu; garaan isaas Waaqayyoon amanachuudhaan jabaatee dhaabata.

Не боїться він зві́стки лихої, його серце міцне́, наді́ю складає на Господа!

8 Garaan isaa hin raafamu; hin sodaatus; dhuma irrattis diinota isaa moʼata.

Умі́цнене серце його не боїться, бо він бачить нещастя поміж ворога́ми своїми!

9 Inni ni bittinneesse; hiyyeeyyiifis ni kenne; qajeelummaan isaa bara baraan ni jiraata; gaanfi isaas ulfinaan ol qabama.

Він щедро убогим дає, його правда наві́ки стоїть, його ріг підіймається в славі!

10 Namni hamaan waan kana argee aara; ilkaan isaa qara; baqees ni bada; hawwiin hamootaa faayidaa malee hafa.

Це бачить безбожний та гні́вається, скрего́че зубами своїми та та́не. Бажа́ння безбожних загине!