Fakkeenya 1
1 Fakkeenya Solomoon Ilma Daawit, mootii Israaʼel:
При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
2 Ogummaa fi qajeelfama qabaachuudhaaf, dubbii beekumsa guddaa hubachuudhaaf;
щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
3 ogummaadhaan jiraachuudhaan, qajeelummaadhaan, murtii qajeelaa kennuu fi nama wal qixxeessuudhaan qajeelfama argachuudhaaf;
щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
4 warra waa hin beekneef of eeggannoo kennuudhaaf, dargaggootaaf immoo beekumsaa fi hubannaa kennuudhaaf,
щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
5 ogeeyyiin dhaggeeffatanii barumsa isaanii irratti waa haa dabalatan; warri qalbii qabanis qajeelfama haa argatan;
Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
6 kunis fakkeenyaa fi hiikkaa, jechaa fi hibboo ogeeyyii hubachuudhaaf.
щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
7 Waaqayyoon sodaachuun jalqaba ogummaa ti; gowwoonni garuu ogummaa fi adabamuu tuffatu.
Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
8 Yaa ilma ko, gorsa abbaa keetii dhaggeeffadhu; barsiisa haadha keetii illee hin gatin.
Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
9 Wanni kun mataa kee miidhagsuudhaaf gonfoo, morma kee bareechuudhaaf immoo faaya siif taʼa.
вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
10 Yaa ilma ko, yoo cubbamoonni sossobanii ofitti si harkisan, tole hin jedhiniif.
Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
11 Yoo isaan, “Nu wajjin kottu; riphnee dhiiga namaa dhangalaasnaa; nama balleessaa hin qabne galaafachuudhaafis dhokannee eeggannaa;
Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
12 kottu akkuma awwaalaa jiraatti isaan liqimsinaa; akkuma warra boolla keessa buufamaniis guutumaan guutuutti isaan liqimsinaa; (Sheol h7585)
живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу! (Sheol h7585)
13 nu waan gatii qabu kan gosa hundaa ni arganna; manneen keenya illee boojuudhaan guuttanna;
Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
14 ixaa kee nu wajjin buufadhu; nus korojoo tokko si wajjin qooddannaa” siin jedhan,
Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
15 yaa ilma ko, ati isaan wajjin hin deemin; miilla keetiin karaa isaanii irra illee hin ejjetin;
сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
16 miilli isaanii cubbuutti ariifataatii; isaan dhiiga dhangalaasuuf jarjaru.
бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
17 Utuma simbirroonni hundi arganuu, kiyyoo buusuun waan gatii hin qabnee dha!
Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
18 Namoonni kunneen dhiiguma ofii isaanii riphanii eeggatu; lubbuma ofii isaanii gaadu!
то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
19 Kun dhuma warra qabeenya karaa hamaadhaan argamu duukaa buʼan hundaa ti; wanni akkasii jireenya warra isa argatanii balleessa.
Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
20 Ogummaan karaa irratti guddiftee iyyiti; iddoo wal gaʼii uummataattis sagalee ishee ol fudhatti.
Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
21 Isheen fiixee daandii irraa iyyiti; karra magaalaa duraas akkana jettee dubbatti:
на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
22 “Isin warri homaa hin beekne kun hamma yoomiitti karaa keessan kan faayidaa hin qabne sana jaallattu? Warri namatti qoosan hamma yoomiitti qoosaa sanatti gammadanii gowwoonnis beekumsa jibbu?
„Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
23 Mormii koo qalbeeffadhaa; ani yaada koo isinii nan dhangalaasa; dubbii koos isiniifin ibsa.
Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
24 Garuu sababii isin yeroo ani isin waametti diddanii yeroo ani harka balʼifadhetti namni tokko iyyuu na hin dhaggeeffatiniif,
Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
25 waan isin gorsa koo hunda tuffattanii dheekkamsa koo dhagaʼuu diddaniif,
І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
26 anis badiisa keessanitti nan kolfa, yeroo balaan isinitti dhufuttis nan qoosa;
Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
27 yeroo balaan akkuma bubbeetti isin fudhatutti, yeroo badiisni akkuma bubbee hamaatti isin haxaaʼutti, yeroo dhiphinaa fi rakkinni isinitti dhufutti ani isinittan qoosa.
Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
28 “Yeroo sana isaan na waammatu; ani garuu isaan jalaa hin owwaadhu; isaan na barbaadu; garuu na hin argatan.
тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
29 Isaan waan beekumsa jibbanii Waaqayyoon sodaachuu illee filachuu didaniif,
за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
30 waan gorsa koo fudhachuu didanii dheekkamsa koos tuffataniif,
не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
31 isaan gatii karaa isaanii ni nyaatu; buʼaa jalʼina isaaniis ni quufu.
І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
32 Gowwoota waa dagachuutu isaan balleessaatii; quufni gowwootaa isaanuma balleessa;
бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
33 namni na dhaggeeffatu kam iyyuu garuu nagaadhaan jiraata; inni qabbanaan jiraata; wanni hamaanis isa hin sodaachisu.”
А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
