Fakkeenya 6
1 Yaa ilma ko, ati yoo ollaa keetiif wabii taatee harka dhooftee nama ormaatiif kakatte,
Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
2 yoo waanuma dubbatteen qabamtee dubbuma afaan keetiitiin kiyyoo seente,
ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
3 yoos yaa ilma ko, ati sababii harka ollaa keetii seentee jirtuuf ati of baasuudhaaf dafii dhaqiitii gad of qabii jabeessiitii ollaa kee kadhadhu!
Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
4 Ija keetiif hirriba, baallee ija keetiitiif immoo mugaatii hin eeyyamin.
не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
5 Ati akkuma kuruphee harka adamsituutii baatuutti, akkuma simbirroo kiyyoo nama ishee qabuu jalaa baatuutti of oolchi.
рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
6 Yaa dhibaaʼaa nana mee gara goondaa dhaqi; karaa ishee qalbeeffadhuutii ogeessa taʼi!
Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
7 Inni ajajaa hin qabu; toʼataa yookaan bulchaa hin qabu;
нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
8 taʼu illee inni bona keessa nyaata isaa kuufata; yeroo midhaan galfamutti immoo nyaata isaa walitti qabata.
вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
9 Yaa dhibaaʼaa nana, ati hamma yoomiitti ciifta? Ati yoomi hirriba keetii kaata?
Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
10 Hirriba xinnaa, mugaatii xinnaa, xinnoo harka walitti marachuu,
Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
11 hiyyummaanis akkuma hattuutti sitti dhufa; deegummaanis akkuma loltuu hidhateetti sitti dhufa.
і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
12 Namni rakkisaan, namni hamaan, dubbii sobaatiin asii fi achi naannaʼa;
Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
13 inni ijaan dhaʼa; miilla isaatiinis mallattoo kenna; quba isaatiin argisiisa;
він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
14 inni garaa isaa isa sobaadhaan hammina yaada; yeroo hundas lola kakaasa.
в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
15 Kanaafuu badiisni yommusuma isatti dhufa; inni akkuma tasaa caba; deebiʼees hin fayyu.
тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
16 Waaqayyo waan jaʼa jibba; waan torba immoo ni xireeffata; isaanis:
Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
17 Ija of tuulu, arraba sobu, harka dhiiga nama balleessaa hin qabnee dhangalaasu,
очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
18 garaa mala hamaa malu, miilla gara jalʼinaatti ariifatu,
серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
19 dhuga baatuu sobaa kan soba dhangalaasu, nama obboloota gidduutti lola kakaasuu dha.
сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
20 Yaa ilma ko, ajaja abbaa keetii eegi; barsiisa haadha keetii illee hin gatin.
Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
21 Bara baraan garaa keetti qabadhu; morma keettis hidhadhu.
Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
22 Yeroo ati deemtu isaan si qajeelchu; yeroo ati raftu si eegu; yeroo ati hirribaa kaatu illee si haasofsiisu.
Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
23 Ajajni kun ibsaadhaatii; barsiisni kunis ifa; sirreeffamni amalaa immoo karaa jireenyaa ti;
Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
24 isaan dubartii hamtuu irraa, niitii kashlabbee afaan dammaa irraa si eegu.
щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
25 Garaa kee keessatti bareedina ishee hin dharraʼin; yookaan akka isheen ija isheetiin si boojitu hin godhin.
Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
26 Sagaagaltuun buddeena tokkoon bitamtiitii; ejjituunis jireenyuma kee adamsiti.
Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
27 Namni bobaa jalatti ibidda baadhatee wayyaan isaa hin gubanne jiraa?
Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
28 Namni ibidda cilee irra ejjetee miilli isaa hin gubanne jiraa?
Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
29 Namni niitii nama biraa wajjin ciisus akkasuma taʼa; namni ishee tuqu kam iyyuu utuu hin adabamin hin hafu.
Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
30 Yoo hattuun tokko beela baʼuuf jedhee hate, namoonni hin tuffatan.
Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
31 Garuu inni yoo qabame dachaa torba baasa; miʼa mana isaa hundas ni kenna.
та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
32 Namni sagaagalu qalbii hin qabu; namni waan akkasii hojjetu ofuma galaafata.
Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
33 Qoodni isaa dhaanamuu fi salphachuu dha; qaaniin isaa yoom iyyuu isa irraa hin haqamu.
побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
34 Hinaaffaan aarii dhirsaa kakaasaatii; inni yeroo haaloo baʼutti dhiifama tokko iyyuu hin godhu.
бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
35 Inni beenyaa tokko illee hin fudhatu; hammam baayʼatu iyyuu inni mattaʼaa ni dida.
він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
