Fakkeenya 5
1 Yaa ilma ko, ogummaa koo qalbeeffadhu; hubannaa kootiif illee gurra kenni;
Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,
2 kunis akka ati hubannaa turfattee arrabni kees beekumsa kuufattuuf.
щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
3 Hidhiin ejjituu damma coccobsa; haasaan ishee zayitii caalaa lallaafa;
Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,
4 dhuma irratti garuu isheen akkuma hadhooftuu hadhoofti; akkuma goraadee afaan lamaas qara qabeettii dha.
та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —
її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її! (Sheol h7585)
6 Isheen waaʼee karaa jireenyaa dhimma hin qabdu; daandiin ishee jalʼaa dha; isheen garuu kana hin beektu.
Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
7 Egaa yaa ilmaan ko, mee na dhagaʼaa; waan ani jedhu irraa gara kamitti iyyuu hin gorinaa.
Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:
8 Karaa keessan ishee irraa fageeffadhaa; balbala mana isheetti hin dhiʼaatinaa;
віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,
9 kunis akka ati ulfina kee nama biraatiif, umurii kees nama namaaf hin naaneef hin kennineef;
щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,
10 akkasumas qabeenya kee ormatu nyaata; dadhabbiin kees mana alagaa badhaasa.
щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!
11 Dhuma jireenya keetiitti, yeroo foonii fi dhagni kee dhumutti ati ni aadda.
І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
12 Atis akkana jetta; “Ani akkamittin adabamuu jibbee! Garaan koos akkam sirreeffamuu tuffate!
і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!
13 Ani barsiistota kootiif hin ajajamne yookaan qajeelchitoota koo hin dhaggeeffanne.
І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.
14 Ani waldaa guutuu gidduutti qarqara badiisaa gaʼeen ture.”
Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“
15 Eela kee keessaa bishaan, boolla bishaanii kee keessaa immoo bishaan qulqulluu dhugi.
Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:
16 Burqaan kee guutee daandii irra, bishaan kee kan yaaʼus oobdii keessa dhangalaʼuu qabaa?
чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —
17 Isaan kan kee haa taʼan; ormi si wajjin qooddachuu hin qabu.
Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
18 Burqaan kee haa eebbifamu; niitii dargaggummaa keetiitti gammadi.
Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —
19 Isheen miidhagduu akka borofaa, bareedduu akka gadamsaa ti; harmi ishee yeroo hunda sitti haa tolu; yeroo hunda jaalalli ishee si haa boojiʼu.
вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
20 Yaa ilma ko, ati maaliif ejjituudhaan boojiʼamta? Maaliif bobaa niitii nama biraa hammatta?
І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?
21 Karaan namaa guutumaan guutuutti fuula Waaqayyoo dura jiraatii; innis daandii namaa hunda ni toʼata.
Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:
22 Balleessaan nama hamaa isuma qabaata; funyoon cubbuu isaa jabeessee isa qaba.
власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,
23 Inni sababii adabamuu dhabeef duʼa; guddinni gowwummaa isaas karaa irraa isa balleessa.
помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!
