< Fakkeenya 26 >
1 Akkuma cabbii yeroo bonaa yookaan bokkaa yeroo haamaa, nama gowwaaf ulfinni hin malu.
Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
2 Akkuma simbirri barriftu yookaan daaloteen barriftu abaarsi sababii malee dhufu nama irra hin buʼu.
Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
3 Alangaan fardaaf, luugamni harreef, uleen immoo dugda gowwaatiif mala!
Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
4 Gowwaadhaaf akka gowwummaa isaatti hin deebisin; yoo akkas goote ati mataan kee iyyuu akkuma isaa taata.
Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
5 Gowwaadhaaf deebii gowwummaa isaatiif malu kenni; yoo kanaa achii inni ogeessa of seʼaa.
Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
6 Harka nama gowwaatti ergaa ergachuun, akkuma miilla ofii irraa muruu yookaan summii dhuguu ti.
Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
7 Afaan nama gowwaa keessatti, fakkeenyi akkuma miilla naafaa ti.
Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
8 Namni gowwaadhaaf ulfina kennu, akkuma nama furrisaatti dhagaa guduunfuu ti.
Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
9 Fakkeenyi afaan gowwaa keessatti akkuma qoraattii harka nama machaaʼee keessaa ti.
Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
10 Namni gowwaa yookaan kara deemaa qaxaratu akkuma adamsaa nama hunda xiyyaan madeessuu ti.
Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
11 Akkuma sareen diddiga isheetti deebitu sana, gowwaan gowwummaa isaa irra deddeebiʼa.
Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
12 Ati nama akka ilaalcha ofii isaatti ogeessa taʼe argitaa? Isa irra gowwaatu abdii caalu qaba.
Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
13 Dhibaaʼaan, “Leenci karaa irra jira; leenci sodaachisaan daandii irra jira!” jedha.
Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
14 Akkuma saanqaan muchoo isaa irra naannaʼu, dhibaaʼaan siree ofii irra gaggaragala
Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
15 Dhibaaʼaan harka isaa waciitii keessa kaaʼa; gara afaan isaatti deebifachuuf ni dhibaaʼa.
Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
16 Dhibaaʼaan namoota hubannaadhaan deebii kennan torba caalaa ogeessa of seʼa.
Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
17 Namni lola nama biraa keessa seenu, akkuma nama harkaan gurra saree qabuu ti.
Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
18 Akkuma maraatuu ibidda yookaan xiyya namatti gad dhiisu tokkoo
Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
19 namni, “Ani nan qoose!” jedhee ollaa isaa gowwoomsus akkasuma.
так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
20 Ibiddi yoo qoraan dhabe ni dhaama; hamiin yoo hin jiraanne, lolli ni qabbanaaʼa.
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
21 Akkuma cileen barbadaa ibiddaa bobeessee qoraan ibidda qabsiisu sana namni lola jaallatu lola kakaasa.
Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
22 Dubbiin hamattuu akkuma gurshaa miʼaawuu ti; gara kutaa garaattis gad buʼa.
Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
23 Dubbiin gaariin garaa hamaa keessaa baʼu akkuma okkotee meetiin irra dibamee ti.
Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
24 Namni maqaa namaa balleessu tokko arrabuma ofiitiin nama tolaa of fakkeessa; garaa isaa keessatti immoo gowwoomsaa guduunfata.
устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
25 Yoo dubbiin isaa sitti miʼaawe iyyuu isa hin amanin; wanni jibbisiisaan torba garaa isaa guuteeraatii.
коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
26 Jalʼinni isaa sobaan haguugamee dhokfamuu dandaʼa; hamminni isaa garuu fuula waldaa duratti ifatti baʼa.
Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
27 Namni boolla qotu boolla keessa buʼa; nama dhagaa gangalchus, dhagaan sun isumatti deebiʼa.
Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
28 Arrabni sobu tokko warruma miidhu sana jibba; afaan saadu tokkos badiisa fida.
Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.