Fakkeenya 24
1 Hamootatti hin hinaafin; garee isaanii taʼuus hin hawwin;
Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
2 garaan isaanii hammina malataatii; hidhiin isaaniis rakkina odeessa.
бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
3 Manni ogummaadhaan ijaarama; hubannaadhaanis jabeeffamee dhaabama;
Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
4 kutaawwan isaas, beekumsaan, qabeenya gatii guddaatii fi miidhagaadhaan guutamu.
А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
5 Ogeessi humna guddaa qaba; beekaan namaa immoo jabina itti dabalata;
Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
6 waraana banuuf qajeelfama, moʼannaa argachuudhaaf immoo gorsitoota hedduu si barbaachisa.
Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
7 Gowwaa irraa ogummaan akka malee ol fagoo dha; inni karra duratti afaan isaa hin saaqqatu.
Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
8 Namni hammina malu, “Maltee” jedhama.
Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
9 Malli gowwummaa cubbuu dha; namoonnis qoostuu ni balfu.
Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
10 Ati yoo gaafa rakkinaa laafte, jabinni kee dhugumaanuu xinnaa dha!
Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
11 Warra gara duʼaatti geeffamaa jiran duʼa jalaa baasi; warra ajjeefamuuf qopheeffamanis oolchi.
Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
12 Yoo ati, “Nu waan kana homaa hin beekne” jette, inni yaada namaa madaalu sun hin hubatuu? Kan lubbuu kee eegu sun waan kana hin beekuu? Inni nama hundaaf akkuma hojii isaatti gatii hin kennuu?
Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
13 Yaa ilma ko, dammi waan gaarii taʼeef nyaadhu; nadhiin dammaa sitti ni miʼaawa.
Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
14 Akka ogummaan lubbuu keetti miʼaawu illee beeki; ati yoo isa argatte fuul duratti abdii qabda; abdiin kees hin citu.
отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
15 Akka nama seeraan hin bulleetti mana nama qajeelaa riphxee hin eeggatin; mana jireenya isaas hin saamin.
Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
16 Namni qajeelaan yeroo torba kufu iyyuu, deebiʼee ni kaʼaatii; namni hamaan garuu yeroo balaan itti dhufutti ni gufata.
бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
17 Yeroo diinni kee kufutti hin ililchin; yeroo inni gufatuttis garaan kee hin gammadin;
Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
18 yoo kanaa achii Waaqayyo waan kanatti ni gaddaatii; dheekkamsa isaas isa irraa deebisa.
щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
19 Ati sababii jalʼootaatiif aariidhaan hin gubatin; hamootattis hin hinaafin.
Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
20 Namni jalʼaan fuul duratti abdii hin qabuutii; ibsaan hamootaas ni dhaama.
бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
21 Yaa ilma ko, Waaqayyoo fi mootii sodaadhu; finciltootattis hin makamin;
Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
22 badiisni akkuma tasaa isaanitti dhufaatii; balaa isaan lachuu fidan eenyutu beeka?
бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
23 Kunneenis jechoota ogeessaa ti: Murtii kennuu irratti nama wal caalchisuun gaarii miti:
І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
24 Kan nama yakka qabuun, “Ati balleessaa hin qabdu” jedhu kam iyyuu namni isa abaara; sabnis isa balaaleffata.
Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
25 Warri nama yakka hojjetu ifatan garuu ni gammadu; eebbi guddaanis ni dhufaaf.
А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
26 Deebiin qajeelaan, akkuma hidhii dhungachuu ti.
Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
27 Hojii kee kan diidaa raawwadhuutii lafa qotiisaa kees qopheeffadhu; ergasii mana kee ijaarradhu.
Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
28 Sababii tokko malee ollaa keetti dhugaa hin baʼin yookaan hidhii keetiin hin gowwoomsin.
Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
29 Ati, “Waanuma inni na godhe anis isa nan godha; waan inni hojjeteefis gatii isaa nan deebisa” hin jedhin.
Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
30 Ani lafa qotiisaa nama dhibaaʼaa keessa baʼee, iddoo dhaabaa wayinii nama qalbii hin qabnee keessas darbe;
Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
31 qoraattiin lafa hunda guuteera; laftis aramaadhaan fudhatameera; dallaan dhagaas diigameera.
і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
32 Ani argeen waan sana qalbeeffadhe; waanan arge sana irraas barumsa nan argadhe:
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
33 hirriba xinnaa; mugaatii xinnaa; xinnoo harka walitti marachuu;
„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
34 hiyyummaanis akkuma hattuutti, deegummaanis akkuma loltuu hidhateetti sitti dhufa.
і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
