Fakkeenya 20
1 Daadhiin wayinii nama qoostuu, dhugaatiin cimaan immoo waccuu nama godha; namni isaaniin fudhatamus ogeessa miti.
Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
2 Dheekkamsi mootii akkuma aaduu leencaa ti; namni isa aarsus lubbuu ofii isaa dhaba.
Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
3 Lola irraa fagaachuun ulfina; gowwaan hundi garuu lolatti ariifata.
Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
4 Dhibaaʼaan yeroodhaan hin qotatu; kanaafuu inni yeroo haamaatti ni ilaala malee homaa hin argatu.
Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
5 Yaadni qalbii namaa akkuma bishaan gad fagoo ti; hubataan namaa garuu ni waraabbata.
Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
6 Namni hedduun akka jaalala hin dhumne qabu dubbata; nama amanamaa garuu eenyutu argachuu dandaʼa?
Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
7 Namni qajeelaan amanamummaadhaan jiraata; ijoolleen isaa warri booddee dhalatanis ni eebbifamu.
У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
8 Mootiin tokko yeroo murtii kennuuf teessoo isaa irra taaʼutti, waan hamaa hunda ijuma isaatiin gingilchee addaan baasa.
Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9 Eenyutu, “Ani garaa koo qulqulleeffadheera; ani qulqulluu dha; cubbuus hin qabu” jechuu dandaʼa?
Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
10 Madaalii jalʼaa fi safartuu jalʼaa lamaanuu Waaqayyo ni balfa.
Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
11 Mucaan xinnaan iyyuu amalli isaa qulqulluu fi qajeelaa taʼuun isaa hojii isaatiin beekama.
Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
12 Gurra dhagaʼuu fi ija argu, lachanuu Waaqayyotu uume.
Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
13 Akka hin hiyyoomneef, hirriba hin jaallatin; midhaan akka quuftuuf, dammaqii jiraadhu.
Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
14 Namni waa bitatu, “Wanni kun gaarii miti; wanni kun gaarii miti!” jedha; ergasii immoo dhaqee waaʼee waan bitate sanaa boona.
„Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
15 Warqeen ni jira; lulli diimaanis baayʼinaan jira; arrabni beekumsa dubbatu garuu faaya gatii guddaa ti.
Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
16 Nama nama ormaatiif wabii taʼe irraa uffata isaa fudhadhu; yoo inni dubartii ormaatiif wabii taʼes uffata sana qabdii qabadhu.
Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
17 Nyaanni gowwoomsaadhaan argame namatti miʼaawa; dhuma irratti garuu afaan nama sanaa cirrachatu guuta.
Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
18 Gorsaan karoora baafadhu; qajeelfama ogummaatiin waraana bani.
Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
19 Hamattuun icciitii baafti; kanaafuu odeessituu wajjin tokkummaa hin qabaatin.
Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
20 Namni tokko yoo abbaa isaa yookaan haadha isaa abaare, ibsaan isaa dukkana hamaa keessatti dhaama.
Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
21 Dhaalli jalqabumatti dafee argame dhumni isaa eebba hin qabaatu.
Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
22 Ati, “Yakka ati hojjette kanaaf ani gatii kee siifin kenna!” hin jedhin; Waaqayyoon eeggadhu; inni si baasa.
Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23 Waaqayyo madaalii jalʼaa ni balfa; safartuu sobaattis hin gammadu.
Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
24 Adeemsi namaa Waaqayyoon qajeelfama. Yoos namni kam iyyuu akkamiin karaa ofii isaa hubachuu dandaʼa ree?
Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
25 Namni utuu itti hin yaadin, “Wanni kun Waaqaaf qulqulleeffameera” jedhee ergasii immoo waan wareege sana gaabbe kiyyoo isatti taʼa.
Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
26 Mootiin ogeessi hamoota gingilchee addaan baasa; geengoo ittiin midhaan dhaʼan illee isaan irra oofa.
Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
27 Ibsaan Waaqayyoo hafuura namaa sakattaʼa; inni keessa namaa illee isumaan qora.
Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
28 Jaalallii fi amanamummaan mootii tokko nagaan jiraachisu; teessoon mootummaa isaas jaalalaan eegama.
Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29 Ulfinni dargaggootaa jabina isaanii ti; arriin mataa kabaja nama umuriin dheeratee ti.
Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
30 Abootteen nama madeessu hammina nama irraa qulqulleessa; garaffiin immoo keessa namaa geeddara.
Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
